Конкурс на посаду директора Галузевого державного архіву УІНП продовжили

Конкурс на посаду директора Галузевого державного архіву УІНП продовжили до 30 серпня 2024 року.

Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович.

"Якщо хто бажає, то ласкаво запрошуємо подаватися до 30 серпня. Досвідчених архівістів та людей з релевантним досвідом будемо раді бачити в команді", - написав Антон Дробович на своїй сторінці у Фейсбук.

Деталі та вимоги для посади на сайті УІНП за посиланням.

Нагадаємо, 24 червня завершився трудовий договір Ігоря Кулика на посаді директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

21 червня відбулася пресконференція директора Архіву національної пам'яті Ігоря Кулика, присвячена його п'ятирічній діяльності на цій посаді. "Історична правда" опублікувала підсумки діяльності Архіву національної пам'яті за 5 років.

 

Теми

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.