24 серпня відбудеться телепрем'єра документального проєкту Суспільного «Будапешт. Бомба під незалежність»

У День Незалежності України відбудеться телепрем'єра документального проєкту Суспільного «Будапешт. Бомба під незалежність».

Про це повідомляє Суспільне.

Стрічка представить докладну історію підписання Будапештського меморандуму 1994 року. За цим меморандумом, США, Велика Британія та Росія пообіцяли поважати суверенітет України в обмін на передачу Києвом ядерної зброї Москві. Автор та оповідач проєкту журналіст Юрій Макаров. 

"Для того, щоб правильно оцінити цю подію, треба згадати нас самих 30-річної давнини. Тому що дуже просто з точки зору обивателя сьогодні сказати, що вчергове нас зрадили. А де насправді ми самі тоді були? Нагадаю, що станом на 1994 рік тільки 15% українців прихильно ставилися до вступу України в НАТО. Решта була або нейтральна, або різко проти. Нас виховували в тому, що Друга світова — це остання війна. І більше нам немає з ким воювати. Тому, якщо це перевести на стан мізків 1990–1994 років, то ми зрозуміємо, що ніякої альтернативи, насамперед всередині самої України, не було", - розповідає Юрій Макаров. 

Прем'єра документального проєкту "Будапешт. Бомба під незалежність" відбудеться 24 серпня на Першому каналі Суспільного.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.