«Імерсивний світ Тараса Шевченка» показали на Олімпійських іграх

Мультимедійну виставку «Імерсивний світ Тараса Шевченка» представили у Парижі на Олімпійських іграх 2024 року в рамках офіційної програми Українського дому Volia Space.

Про це повідомили в Національному музеї Тараса Шевченка.

Це перший український культурний хаб на Олімпійських іграх, який став можливим завдяки ініціативі Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, Олімпійської збірної та Офісу Президента України.

Презентацію в Парижі провів директор BnF – Bibliothèque nationale de France-Partenariats Рой Аміт. Після презентації гості мали змогу насолодитися живим виконанням на віолончелі від Тараса Бервецького.

Проєкт "Імерсивний світ Тараса Шевченка" є результатом канадсько-української співпраці між Першим Благодійним театральним фондом, RocknLight Multimedia, Kostyuk Productions та Національним музеєм Тараса Шевченка.

Мультимедійну виставку "Імерсивний світ Тараса Шевченка", яку презентували у Парижі на Олімпійських іграх, можна побачити в Національному музеї Тараса Шевченка щочетверга та щонеділі о 12:00, 14:00 і 16:00.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.