Суд зобов'язав Музей історії Києва повернути барельєф "Архангел Михаїл" Національному музею історії України

Господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Національного музею історії України щодо барельєфа із зображенням архангела Михаїла.

Про це йдеться у повідомленні Національного музею історії України.

Барельєф кінця XVII століття "Архангел Михаїл" — один із перших експонатів у колекції Національного музею історії України (МІСТ). Нині артефакт демонструють у Музеї історії міста Києва, хоча договір тимчасового зберігання експоната сплив ще 15 березня 2024 року.

Цьогоріч Національний музей історії України відзначає 125-річчя від дати заснування Київського міського музею старожитностей і мистецтв, який є попередником МІСТ.  Команда музею планує низку заходів. Зокрема виставку "Хто як Бог? Образ Архистратига Михаїла в національній історії та культурі", що запланували на листопад 2024 року. Одним із її ключових експонатів є саме барельєф "Архангел Михаїл".

"Музей історії міста Києва досі не повернув експонат з тимчасового зберігання. Цим він порушив договірні зобов'язання і Кодекс музейної етики, а також створив перешкоди МІСТ у просвітницький і виставковій діяльності", — йдеться в повідомленні.

15 жовтня Господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги Національного музею історії України.

 

Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.