Суд зобов'язав Музей історії Києва повернути барельєф "Архангел Михаїл" Національному музею історії України

Господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Національного музею історії України щодо барельєфа із зображенням архангела Михаїла.

Про це йдеться у повідомленні Національного музею історії України.

Барельєф кінця XVII століття "Архангел Михаїл" — один із перших експонатів у колекції Національного музею історії України (МІСТ). Нині артефакт демонструють у Музеї історії міста Києва, хоча договір тимчасового зберігання експоната сплив ще 15 березня 2024 року.

Цьогоріч Національний музей історії України відзначає 125-річчя від дати заснування Київського міського музею старожитностей і мистецтв, який є попередником МІСТ.  Команда музею планує низку заходів. Зокрема виставку "Хто як Бог? Образ Архистратига Михаїла в національній історії та культурі", що запланували на листопад 2024 року. Одним із її ключових експонатів є саме барельєф "Архангел Михаїл".

"Музей історії міста Києва досі не повернув експонат з тимчасового зберігання. Цим він порушив договірні зобов'язання і Кодекс музейної етики, а також створив перешкоди МІСТ у просвітницький і виставковій діяльності", — йдеться в повідомленні.

15 жовтня Господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги Національного музею історії України.

 

Теми

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.