У Львові відкрили меморіальну дошку історику Івану Крип'якевичу

Таблицю встановили на фасаді будинку Наукового товариства імені Тараса Шевченка на вулиці Винниченка, 24, в якому працював історик.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.

Автор бронзової меморіальної дошки – скульптор Іван Брезвин. На ній зображені історичні постаті та місця, описані Іваном Крип'якевичем: Король Данило, Богдан Хмельницький, вежа Холма, батько Івана Крип'якевича – історик-священик Петро-Франц, учитель історика – Михайло Грушевський, Митрополит Андрей Шептицький, Василь Стус, Степан Бандера.

"Іван Крип'якевич був залюблений у дві теми: історія війська запорозького та національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Загалом науковий доробок історика нараховує близько 800 позицій з різних періодів історії України. Іван Крип'якевич здобув авторитет як популяризатор історичних знань. Він наголошував – кожен українець повинен знати історію свого народу", – зазначив на відкритті директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України Ігор Соляр.

Відкрили меморіальну дошку Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академік Роман Кушнір, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета, родичка Івана Крип'якевича, громадська діячка, художниця і співзасновниця Доброчинного Фонду святого Володимира Олександра Крип'якевич-Цегельська.
"Майже сотня людей збирали кошти на таблицю. Це не був один донор, спонсор чи влада, це люди, які хотіли вшанувати пам'ять історика-державотворця Івана Крип'якевича. Автора історії, за яку вивозили в Сибір, якщо знаходили таку книжку. І багато з ваших родин знають, наскільки небезпечна було тримати в хаті таку книжку Мрію на майбутнє про меморіальний музей Івана Крип'якевича, в якому будуть зберігатися особисті речі історика", – зазначила Леся Крип'якевич.

До встановлення таблиці долучилися родина історика, Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича, Фонд св. Володимира та кількадесят доброчинців. 

Серед зображених на таблиці – правнук Івана Крип'якевича, 26-річний військовослужбовець Артемій Димид, який загинув у 2022 році під час російського мінометного обстрілу на Миколаївщині. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.