У Львові відкрили меморіальну дошку історику Івану Крип'якевичу

Таблицю встановили на фасаді будинку Наукового товариства імені Тараса Шевченка на вулиці Винниченка, 24, в якому працював історик.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.

Автор бронзової меморіальної дошки – скульптор Іван Брезвин. На ній зображені історичні постаті та місця, описані Іваном Крип'якевичем: Король Данило, Богдан Хмельницький, вежа Холма, батько Івана Крип'якевича – історик-священик Петро-Франц, учитель історика – Михайло Грушевський, Митрополит Андрей Шептицький, Василь Стус, Степан Бандера.

"Іван Крип'якевич був залюблений у дві теми: історія війська запорозького та національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Загалом науковий доробок історика нараховує близько 800 позицій з різних періодів історії України. Іван Крип'якевич здобув авторитет як популяризатор історичних знань. Він наголошував – кожен українець повинен знати історію свого народу", – зазначив на відкритті директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України Ігор Соляр.

Відкрили меморіальну дошку Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академік Роман Кушнір, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета, родичка Івана Крип'якевича, громадська діячка, художниця і співзасновниця Доброчинного Фонду святого Володимира Олександра Крип'якевич-Цегельська.
"Майже сотня людей збирали кошти на таблицю. Це не був один донор, спонсор чи влада, це люди, які хотіли вшанувати пам'ять історика-державотворця Івана Крип'якевича. Автора історії, за яку вивозили в Сибір, якщо знаходили таку книжку. І багато з ваших родин знають, наскільки небезпечна було тримати в хаті таку книжку Мрію на майбутнє про меморіальний музей Івана Крип'якевича, в якому будуть зберігатися особисті речі історика", – зазначила Леся Крип'якевич.

До встановлення таблиці долучилися родина історика, Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича, Фонд св. Володимира та кількадесят доброчинців. 

Серед зображених на таблиці – правнук Івана Крип'якевича, 26-річний військовослужбовець Артемій Димид, який загинув у 2022 році під час російського мінометного обстрілу на Миколаївщині. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.