У Львові відкрили меморіальну дошку історику Івану Крип'якевичу

Таблицю встановили на фасаді будинку Наукового товариства імені Тараса Шевченка на вулиці Винниченка, 24, в якому працював історик.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.

Автор бронзової меморіальної дошки – скульптор Іван Брезвин. На ній зображені історичні постаті та місця, описані Іваном Крип'якевичем: Король Данило, Богдан Хмельницький, вежа Холма, батько Івана Крип'якевича – історик-священик Петро-Франц, учитель історика – Михайло Грушевський, Митрополит Андрей Шептицький, Василь Стус, Степан Бандера.

"Іван Крип'якевич був залюблений у дві теми: історія війська запорозького та національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Загалом науковий доробок історика нараховує близько 800 позицій з різних періодів історії України. Іван Крип'якевич здобув авторитет як популяризатор історичних знань. Він наголошував – кожен українець повинен знати історію свого народу", – зазначив на відкритті директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України Ігор Соляр.

Відкрили меморіальну дошку Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академік Роман Кушнір, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета, родичка Івана Крип'якевича, громадська діячка, художниця і співзасновниця Доброчинного Фонду святого Володимира Олександра Крип'якевич-Цегельська.
"Майже сотня людей збирали кошти на таблицю. Це не був один донор, спонсор чи влада, це люди, які хотіли вшанувати пам'ять історика-державотворця Івана Крип'якевича. Автора історії, за яку вивозили в Сибір, якщо знаходили таку книжку. І багато з ваших родин знають, наскільки небезпечна було тримати в хаті таку книжку Мрію на майбутнє про меморіальний музей Івана Крип'якевича, в якому будуть зберігатися особисті речі історика", – зазначила Леся Крип'якевич.

До встановлення таблиці долучилися родина історика, Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича, Фонд св. Володимира та кількадесят доброчинців. 

Серед зображених на таблиці – правнук Івана Крип'якевича, 26-річний військовослужбовець Артемій Димид, який загинув у 2022 році під час російського мінометного обстрілу на Миколаївщині. 

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.