У Львові відкрили меморіальну дошку історику Івану Крип'якевичу

Таблицю встановили на фасаді будинку Наукового товариства імені Тараса Шевченка на вулиці Винниченка, 24, в якому працював історик.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.

Автор бронзової меморіальної дошки – скульптор Іван Брезвин. На ній зображені історичні постаті та місця, описані Іваном Крип'якевичем: Король Данило, Богдан Хмельницький, вежа Холма, батько Івана Крип'якевича – історик-священик Петро-Франц, учитель історика – Михайло Грушевський, Митрополит Андрей Шептицький, Василь Стус, Степан Бандера.

"Іван Крип'якевич був залюблений у дві теми: історія війська запорозького та національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Загалом науковий доробок історика нараховує близько 800 позицій з різних періодів історії України. Іван Крип'якевич здобув авторитет як популяризатор історичних знань. Він наголошував – кожен українець повинен знати історію свого народу", – зазначив на відкритті директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України Ігор Соляр.

Відкрили меморіальну дошку Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академік Роман Кушнір, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета, родичка Івана Крип'якевича, громадська діячка, художниця і співзасновниця Доброчинного Фонду святого Володимира Олександра Крип'якевич-Цегельська.
"Майже сотня людей збирали кошти на таблицю. Це не був один донор, спонсор чи влада, це люди, які хотіли вшанувати пам'ять історика-державотворця Івана Крип'якевича. Автора історії, за яку вивозили в Сибір, якщо знаходили таку книжку. І багато з ваших родин знають, наскільки небезпечна було тримати в хаті таку книжку Мрію на майбутнє про меморіальний музей Івана Крип'якевича, в якому будуть зберігатися особисті речі історика", – зазначила Леся Крип'якевич.

До встановлення таблиці долучилися родина історика, Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича, Фонд св. Володимира та кількадесят доброчинців. 

Серед зображених на таблиці – правнук Івана Крип'якевича, 26-річний військовослужбовець Артемій Димид, який загинув у 2022 році під час російського мінометного обстрілу на Миколаївщині. 

 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.