У Кривому Розі демонтували пам’ятники Пушкіну та Лермонтову

У Кривому Розі демонтували пам’ятники російським письменникам Олександру Пушкіну та Михайлу Лермонтову.

Про це повідомляє місцеве інтернет-видання "На часі", передає Укрінформ.

"15 листопада у Кривому Розі нарешті, на третьому році повномасштабної війни, демонтували пам'ятники російським письменникам... У забуття відправились пам'ятники Лєрмонтову на проспекті Центральному та Пушкіну з вул. Гірничих інженерів", - йдеться у повідомленні.

Крім них у Кривому Розі досі є пам'ятники російському публіцисту Льву Толстому та воїнам-інтернаціоналістам.

Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА № Р-317/0/3-24 від 26 липня 2024 р. "Про демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків, які підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", у Кривому Розі мали демонтувати шість об'єктів. Це монумент "Данко", споруджений на честь 100-річчя з дня народження Максима Горького, пам'ятники Михайлу Лермонтову, Льву Толстому, Олександру Пушкіну, воїнам-інтернаціоналістам та пам'ятний знак керівнику підпільної організації Ю. Козаченку.

Керівництву міста було рекомендовано здійснити демонтаж (перенесення) з публічного простору пам'ятників, пам'ятних знаків до 1 листопада 2024 року. 

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".