У Кривому Розі демонтували пам’ятники Пушкіну та Лермонтову

У Кривому Розі демонтували пам’ятники російським письменникам Олександру Пушкіну та Михайлу Лермонтову.

Про це повідомляє місцеве інтернет-видання "На часі", передає Укрінформ.

"15 листопада у Кривому Розі нарешті, на третьому році повномасштабної війни, демонтували пам'ятники російським письменникам... У забуття відправились пам'ятники Лєрмонтову на проспекті Центральному та Пушкіну з вул. Гірничих інженерів", - йдеться у повідомленні.

Крім них у Кривому Розі досі є пам'ятники російському публіцисту Льву Толстому та воїнам-інтернаціоналістам.

Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА № Р-317/0/3-24 від 26 липня 2024 р. "Про демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків, які підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", у Кривому Розі мали демонтувати шість об'єктів. Це монумент "Данко", споруджений на честь 100-річчя з дня народження Максима Горького, пам'ятники Михайлу Лермонтову, Льву Толстому, Олександру Пушкіну, воїнам-інтернаціоналістам та пам'ятний знак керівнику підпільної організації Ю. Козаченку.

Керівництву міста було рекомендовано здійснити демонтаж (перенесення) з публічного простору пам'ятників, пам'ятних знаків до 1 листопада 2024 року. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.