АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані в Одесі "На щиті у вічність"

Лекція історика і військовослужбовця Вахтанга Кініані на тему "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі" відбудеться 10 грудня в Одесі.

Лекція присвячена вшануванню пам'яті Героїв, які віддали життя за Україну.

"В українській діаспорі після Перших та Других визвольних змагань склались унікальні традиції поховання вояків українських армій і підрозділів - від Українських Січових Стрільців до УПА. Найбільшим меморіальним цвинтарем поза Україною є кладовище у містечку Саут Баунд Брук на сході Сполучених Штатів. Там поховано більше тисячі колишніх вояків. Серед них - генерали і козаки та козачки Армії УНР, комбатанти УГА і УСС, УПА, "Карпатської Січі" та дивізії "Галичина", а також українці-колишні військовослужбовці австрійської, російської, совєтської, польської, американської армій", - пояснює Вахтанг Кіпіані.

Вахтанг Кіпіані - історик, журналіст, публіцист, письменник, головнимй редактор інтернет-видання "Історична Правда", військовослужбовець 13-ї бригади спеціального призначення Нціональної гвардії України "Хартія".

Коли: 10 грудня о 16.00 

Де: Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Грушевського, вул. Троїцька 49/51

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.