Воїнам потрібна історія

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки оборони та розвідки ініціює створення відділу гуманітарної підготовки.

Про це інформує 13 Бригада Національної гвардії України "Хартія".

9 грудня у комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки оборони та розвідки відбувалося засідання з питань психологічної підтримки персоналу, зокрема його складової – гуманітарної підготовки.

Для того, щоб підготувати відданого та ідейного бійця, "Хартія" системно працює з історико-ідеологічною підготовкою та проводить регулярні курси для сержантів, згодом планує запуск програми для офіцерів. Підготовка сержантів – це комплексний курс, що включає блоки про історію, лідерство та інструменти для управління командою. Його важливий складник – уроки ораторського мистецтва, що додають впевненості та допомагають ефективніше комунікувати.

"Спільна мета та взаємоповага. Приклад лідерства та водночас відзначення внеску кожного. Бажання вчитися, вчити й відкривати нове. Це засади, на яких "Хартія" будує гуманітарну підготовку сержантів і рекрутів", - йдеться у повідомленні.

Після проходження базової загально-військової підготовки у навчальному центрі рекрути проходять додаткову підготовку із інструкторами-"хартійцями" впродовж чотирьох тижнів. У цей час рекрути мають також заняття із історико-ідеологічної підготовки, розраховані на 16 годин, що є важливим і по-своєму передовим досвідом у Силах оборони України.

На заході також були військовослужбовці із 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, котрі поділились своїм досвідом гуманітарної підготовки, досягненнями та здобутками.

"Азов, Третя Штурмова, Хартія - стали прикладами, коли ефективність гуманітарної роботи з бійцями дають результат на фронті. Бо: Командир- лідер, якого поважають, а не бояться, підрозділ - родина, а не рандомний набір українців у купі, а ще з кожним працюють і пояснюють історичну ідеологічну складову нашої війни проти русні. Так формується нова культура", - зазначила Народна депутатка України Соломія Бобровська.

Результатами наради стало рішення напрацювати пропозицій щодо вдосконалення гуманітарної підготовки в рамках психологічної підтримки персоналу та подання конкретних пропозицій від сил і родів військ до Комітет.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.