Від УНР до ЗСУ. Сухопутні війська випустили воєнно-історичний календар

На сторінках воєнно-історичного календаря на 2025 рік зображено 13 військових фахів армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки й сучасних Збройних Сил України.

Як вели повітряну розвідку в Дієвій армії УНР? Які газети випускала Пресова квартира Галицької армії? Як змінилися українські сухопутні війська протягом століття? Про це розповідає та показує корпоративний календар Сухопутних військ ЗС України на 2025 рік.  

Календар відкриває "нульовий" місяць, або ж "місяць перемоги". Замість очікуваних дат і днів тижня він представляє 28 перемог України над російськими загарбниками в хронологічній послідовності, починаючи від 24 лютого 2022‑го й до грудня 2024 року.

 

Кожен наступний місяць презентує певний військовий фах, який уособлює його історичний попередник і сучасний аналог. Так, наприклад, спадкоємцем кінноти армій УНР і ЗУНР є механізовані війська сучасних ЗС України, нащадками броньовиків — танки. Якщо в період Визвольних змагань 1917–1921 років зв'язківці передавали інформацію здебільшого телеграфом, то нині в їх розпорядженні — новітні цифрові радіостанції та термінали "Старлінк". Спеціальність аеророзвідника теж не нова, тільки сто років тому спостереження за ворогом вели з аеростатів, а тепер — за допомогою розвідувальних безпілотників.

Візуальний образ кожного фаху втілений діючими військовими Сухопутних військ ЗСУ та воєнно-історичними реконструкторами доби Української революції. Супровідна історична довідка дає змогу скласти уявлення про відповідний рід військ українських армій революційної доби.

 

"Вибираючи концепцію календаря, ми виходили з того, що Україна не вперше в історії боронить свою незалежність. Понад 100 років тому УНР змушена була давати відсіч агресії червоної та білої Росії, а ЗУНР боролася за своє існування в війні з Польщею. Тому авторський колектив вирішив нагадати про традицію збройної боротьби за державність і показати, яка колосальна еволюція українського війська відбулася за століття між війнами. Тим більше, що однострої та символіка сучасних Збройних сил містять чимало елементів, запозичених з Армії УНР та Галицької армії", — розповів історичний консультант проекту лейтенант Ігор Бігун, кандидат історичних наук, офіцер 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

Авторами воєнно-історичного календаря є команда 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

 

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.