АНОНС: Лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 1 лютого у Харкові відбудеться лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки" – історика, політичного і громадського діяча – Юрія Юзича.

Чому замість досвідчених штурмовиків обороняти Батьківщину в критичний момент довелося студентам? Як сучасна війна повторює історичні сценарії? І чи можливий дипломатичний вихід з війни зараз?

Юрій Юзич розповість про розвал московської армії і дезертирство з армії української – "щоб встигнути отримати землю", і яку роль у цьому відігравали більшовицькі ІПСО; а також які маловідомі факти приховує історія про штурмовий батальйон імені Тараса Шевченка?

Лекція висвітлить реальні цифри втрат і чисельність учасників бою під Крутами, та воєнний злочин московитів — розстріл полонених добровольців зі студентської сотні, і разом із тим стратегічну важливість стримувальних боїв під Крутами.

Розмова стане цікавою всім, хто прагне глибше зрозуміти, як історія повторюється, впливаючи на сучасні рішення та український опір у війні проти агресора.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані

Учасники розмови:

Юрій Юзич – доброволець, ветеран, історик, майор у відставці, до недавнього часу очільник Національної скаутської організації "Пласт"

Вахтанг Кіпіані – модератор – сторик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія"

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 01.02 об 15:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.