АНОНС: Лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 1 лютого у Харкові відбудеться лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки" – історика, політичного і громадського діяча – Юрія Юзича.

Чому замість досвідчених штурмовиків обороняти Батьківщину в критичний момент довелося студентам? Як сучасна війна повторює історичні сценарії? І чи можливий дипломатичний вихід з війни зараз?

Юрій Юзич розповість про розвал московської армії і дезертирство з армії української – "щоб встигнути отримати землю", і яку роль у цьому відігравали більшовицькі ІПСО; а також які маловідомі факти приховує історія про штурмовий батальйон імені Тараса Шевченка?

Лекція висвітлить реальні цифри втрат і чисельність учасників бою під Крутами, та воєнний злочин московитів — розстріл полонених добровольців зі студентської сотні, і разом із тим стратегічну важливість стримувальних боїв під Крутами.

Розмова стане цікавою всім, хто прагне глибше зрозуміти, як історія повторюється, впливаючи на сучасні рішення та український опір у війні проти агресора.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані

Учасники розмови:

Юрій Юзич – доброволець, ветеран, історик, майор у відставці, до недавнього часу очільник Національної скаутської організації "Пласт"

Вахтанг Кіпіані – модератор – сторик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія"

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 01.02 об 15:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.