АНОНС: Лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 1 лютого у Харкові відбудеться лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки" – історика, політичного і громадського діяча – Юрія Юзича.

Чому замість досвідчених штурмовиків обороняти Батьківщину в критичний момент довелося студентам? Як сучасна війна повторює історичні сценарії? І чи можливий дипломатичний вихід з війни зараз?

Юрій Юзич розповість про розвал московської армії і дезертирство з армії української – "щоб встигнути отримати землю", і яку роль у цьому відігравали більшовицькі ІПСО; а також які маловідомі факти приховує історія про штурмовий батальйон імені Тараса Шевченка?

Лекція висвітлить реальні цифри втрат і чисельність учасників бою під Крутами, та воєнний злочин московитів — розстріл полонених добровольців зі студентської сотні, і разом із тим стратегічну важливість стримувальних боїв під Крутами.

Розмова стане цікавою всім, хто прагне глибше зрозуміти, як історія повторюється, впливаючи на сучасні рішення та український опір у війні проти агресора.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані

Учасники розмови:

Юрій Юзич – доброволець, ветеран, історик, майор у відставці, до недавнього часу очільник Національної скаутської організації "Пласт"

Вахтанг Кіпіані – модератор – сторик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія"

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 01.02 об 15:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.