АНОНС: Лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 1 лютого у Харкові відбудеться лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки" – історика, політичного і громадського діяча – Юрія Юзича.

Чому замість досвідчених штурмовиків обороняти Батьківщину в критичний момент довелося студентам? Як сучасна війна повторює історичні сценарії? І чи можливий дипломатичний вихід з війни зараз?

Юрій Юзич розповість про розвал московської армії і дезертирство з армії української – "щоб встигнути отримати землю", і яку роль у цьому відігравали більшовицькі ІПСО; а також які маловідомі факти приховує історія про штурмовий батальйон імені Тараса Шевченка?

Лекція висвітлить реальні цифри втрат і чисельність учасників бою під Крутами, та воєнний злочин московитів — розстріл полонених добровольців зі студентської сотні, і разом із тим стратегічну важливість стримувальних боїв під Крутами.

Розмова стане цікавою всім, хто прагне глибше зрозуміти, як історія повторюється, впливаючи на сучасні рішення та український опір у війні проти агресора.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані

Учасники розмови:

Юрій Юзич – доброволець, ветеран, історик, майор у відставці, до недавнього часу очільник Національної скаутської організації "Пласт"

Вахтанг Кіпіані – модератор – сторик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія"

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 01.02 об 15:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.