Усі розділи
Допомогти проекту

Микола Матусевич організував акцію подяки естонському народу за підтримку України

30 січня дисидент Микола Матусевич ініціював проведення акції подяки під посольством Естонії в Україні.

31 січня 2025

Про це повідомила журналістка Дарія Гірна.

"Дякуємо гордому, сміливому народові Естонії", "Київ і Талін - друзі навіки!" - гасла на підтримку співдружності між Україною та Естонією Микола Матусевич написав на білих будівельних мішках. Участь в акції взяли близько 10 осіб, вони тримали у руках прапори Естонії і Євросоюзу.  Натомість трофейний прапор РФ з Курщини лежав на землі. 

Це вже друга акція, яку організовав дисидент Микола Матусевич. Перша відбулася 14 січня цього року біля посольства Данії.

Микола Матусевич - український дисидент і політичний в'язень радянських часів. За участь в Українській Гельсінській групі у 1977-му його засудили до 7 років тюрми та 5 років заслання.

 
Теми
Дивіться також
"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку
Естонія визнала геноцидом депортацію кримських татар 1944 року
У Національному музеї історії України показали археологічні знахідки, які Естонія повернула Україні
Національному музею історії України передали артефакти, затримані на кордоні Естонії з РФ
"Пластова спецоперація" в Естонії
Тексти

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.
5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.
31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.
22 липня 2026 — Олександр Цепурдей

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.
15 липня 2026 — Олександр Скрипник
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
10 серпня, 11:07

IN MEMORIAM: У Чикаго відійшов у вічність Юліян Куляс

10 серпня, 10:57

У столиці Косова зняли український прапор після віиту Зеленського до Белграда

10 серпня, 10:44

У Тернополі заснували Всеукраїнську організацію нащадків українських жертв польських репресій

9 серпня, 11:10

Унаслідок обміління Дунаю у Будапешті знайшли до артефакти часів Другої світової війни

Всі новини