У Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля"

7 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля", приурочена до 175-ї річниці від дня народження дослідника археологічних пам’яток, музеєзнавця й талановитого художника Вікентія Хвойки.

Про це повідомили в Національному музеї історії України.

Вікентій Хвойка був одним із засновників та першим Головним зберігачем Київського художньо-промислового і наукового музею (попередника Національного музею історії України). Хвойці належить відкриття Кирилівської палеолітичної стоянки в Києві, трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, князівських палаців у Києві, розкопки численних стоянок, поселень, городищ та курганів різних часів.

Виставка презентує близько 50 оригінальних керамічних виробів Трипільської археологічної культури з колекції Національного музею історії України, в тому числі і з розкопок Вікентія Хвойки. Старожитності Трипілля надихають сучасних українських митців на створення власних чудових творів. Тож на виставці поряд експонуються роботи Людмили Смолякової та Ніни Коляденко. Це кераміка, панно, комплекти вбрання, повстяний килимок тощо, створені за мотивами Трипільських форм та орнаментики.

Кураторка виставки – Марина Стрельник, завідувачка науково-дослідного відділу найдавнішої та середньовічної історії України.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Виставка працюватиме до кінця травня 2025 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.