У Польщі вшанували жертв трагедії у Сагрині

10 березня у Сагрині відзначили 81 роковини масового вбивства українців.

Про це пише громадська організація "Українське товариство".

Православний архиєпископ Люблинський і Холмський Авель спільно з сонмом духовенства єпархії відправив урочисту панахиду біля пам'ятника в честь загиблих на місцевому кладовищі у Сагрині.

Варто відзначити, що це вперше за п'ять років панахида в роковини Сагринської трагедії була виголошена церковно-слов'янською мовою з українською вимовою, а окремі фрагменти богослужіння звучали українською мовою.

Після завершення богослужіння біля пам'ятника поклали вінки делегації: Львівського Товариства "Холмщина", Волинського Товариства "Холмщина", Українського Товариства – від імені українців Холмщини та Люблина, Спілки українців "Пам'ять і спадщина". На завершення учасники скорботних урочистостей традиційно проспівали гімн України.

10-11 березня 1944 року польські підрозділи Армії Крайової разом з так званими Батальйонами хлопськими (польськими партизанськими силами які складалися переважно із місцевих селян) атакували українські села на Холмщині: Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М'ягке, Ріплин, Сагринь, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі, повністю або частково спаливши їх. Польський наступ тривав протягом кількох наступних тижнів. В ході цієї операції було вбито від 1500 до 2000 українців. 

 

 

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.