У Польщі вшанували жертв трагедії у Сагрині

10 березня у Сагрині відзначили 81 роковини масового вбивства українців.

Про це пише громадська організація "Українське товариство".

Православний архиєпископ Люблинський і Холмський Авель спільно з сонмом духовенства єпархії відправив урочисту панахиду біля пам'ятника в честь загиблих на місцевому кладовищі у Сагрині.

Варто відзначити, що це вперше за п'ять років панахида в роковини Сагринської трагедії була виголошена церковно-слов'янською мовою з українською вимовою, а окремі фрагменти богослужіння звучали українською мовою.

Після завершення богослужіння біля пам'ятника поклали вінки делегації: Львівського Товариства "Холмщина", Волинського Товариства "Холмщина", Українського Товариства – від імені українців Холмщини та Люблина, Спілки українців "Пам'ять і спадщина". На завершення учасники скорботних урочистостей традиційно проспівали гімн України.

10-11 березня 1944 року польські підрозділи Армії Крайової разом з так званими Батальйонами хлопськими (польськими партизанськими силами які складалися переважно із місцевих селян) атакували українські села на Холмщині: Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М'ягке, Ріплин, Сагринь, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі, повністю або частково спаливши їх. Польський наступ тривав протягом кількох наступних тижнів. В ході цієї операції було вбито від 1500 до 2000 українців. 

 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.