У Польщі вшанували жертв трагедії у Сагрині

10 березня у Сагрині відзначили 81 роковини масового вбивства українців.

Про це пише громадська організація "Українське товариство".

Православний архиєпископ Люблинський і Холмський Авель спільно з сонмом духовенства єпархії відправив урочисту панахиду біля пам'ятника в честь загиблих на місцевому кладовищі у Сагрині.

Варто відзначити, що це вперше за п'ять років панахида в роковини Сагринської трагедії була виголошена церковно-слов'янською мовою з українською вимовою, а окремі фрагменти богослужіння звучали українською мовою.

Після завершення богослужіння біля пам'ятника поклали вінки делегації: Львівського Товариства "Холмщина", Волинського Товариства "Холмщина", Українського Товариства – від імені українців Холмщини та Люблина, Спілки українців "Пам'ять і спадщина". На завершення учасники скорботних урочистостей традиційно проспівали гімн України.

10-11 березня 1944 року польські підрозділи Армії Крайової разом з так званими Батальйонами хлопськими (польськими партизанськими силами які складалися переважно із місцевих селян) атакували українські села на Холмщині: Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М'ягке, Ріплин, Сагринь, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі, повністю або частково спаливши їх. Польський наступ тривав протягом кількох наступних тижнів. В ході цієї операції було вбито від 1500 до 2000 українців. 

 

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.