У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня в Українському Домі у Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші", що представляє багатовимірну сутність національної валюти: її символічні, історичні та мистецькі аспекти.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

На виставці будуть представлені ескізні розробки до українських грошей таких видатних художників, як Олександр Богомазов, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Мирон Яців, Василь Лопата та інших.

"Гривня — це не лише грошова одиниця, а й відображення етапів становлення української нації, політичних трансформацій та безперервного культурного діалогу між поколіннями. Як і державні символи — український герб, прапор і гімн — національна валюта є невід'ємною складовою державного суверенітету, носієм історичної пам'яті та ідентичності. Гривня символізує нерозривний зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім нашої держави. Кожна банкнота й монета фіксують дух своєї епохи, зберігаючи відбиток боротьби нашого народу за свободу. Це історія, закарбована в дизайні, кольорах, образах", - зазначають в МКСК.

Експозиція міститиме архівні матеріали, артефакти та твори митців, що є рефлексією на історичні події. Серед представлених авторів: Юлія Алімова, Микола Алексєєв, Михайло Алексеєнко, Тереза Барабаш, Микола Битинський, Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Микола Бутович, Святослав Гордий, Алла Горська та інші.

Проєкт реалізується у співпраці з Музеєм грошей Національного банку України, Державною архівною службою України, Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України та ГО "Платформа культурних ініціатив".

Виставка триватиме до 11 травня 2025 року.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.