У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня в Українському Домі у Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші", що представляє багатовимірну сутність національної валюти: її символічні, історичні та мистецькі аспекти.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

На виставці будуть представлені ескізні розробки до українських грошей таких видатних художників, як Олександр Богомазов, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Мирон Яців, Василь Лопата та інших.

"Гривня — це не лише грошова одиниця, а й відображення етапів становлення української нації, політичних трансформацій та безперервного культурного діалогу між поколіннями. Як і державні символи — український герб, прапор і гімн — національна валюта є невід'ємною складовою державного суверенітету, носієм історичної пам'яті та ідентичності. Гривня символізує нерозривний зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім нашої держави. Кожна банкнота й монета фіксують дух своєї епохи, зберігаючи відбиток боротьби нашого народу за свободу. Це історія, закарбована в дизайні, кольорах, образах", - зазначають в МКСК.

Експозиція міститиме архівні матеріали, артефакти та твори митців, що є рефлексією на історичні події. Серед представлених авторів: Юлія Алімова, Микола Алексєєв, Михайло Алексеєнко, Тереза Барабаш, Микола Битинський, Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Микола Бутович, Святослав Гордий, Алла Горська та інші.

Проєкт реалізується у співпраці з Музеєм грошей Національного банку України, Державною архівною службою України, Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України та ГО "Платформа культурних ініціатив".

Виставка триватиме до 11 травня 2025 року.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.