У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня в Українському Домі у Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші", що представляє багатовимірну сутність національної валюти: її символічні, історичні та мистецькі аспекти.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

На виставці будуть представлені ескізні розробки до українських грошей таких видатних художників, як Олександр Богомазов, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Мирон Яців, Василь Лопата та інших.

"Гривня — це не лише грошова одиниця, а й відображення етапів становлення української нації, політичних трансформацій та безперервного культурного діалогу між поколіннями. Як і державні символи — український герб, прапор і гімн — національна валюта є невід'ємною складовою державного суверенітету, носієм історичної пам'яті та ідентичності. Гривня символізує нерозривний зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім нашої держави. Кожна банкнота й монета фіксують дух своєї епохи, зберігаючи відбиток боротьби нашого народу за свободу. Це історія, закарбована в дизайні, кольорах, образах", - зазначають в МКСК.

Експозиція міститиме архівні матеріали, артефакти та твори митців, що є рефлексією на історичні події. Серед представлених авторів: Юлія Алімова, Микола Алексєєв, Михайло Алексеєнко, Тереза Барабаш, Микола Битинський, Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Микола Бутович, Святослав Гордий, Алла Горська та інші.

Проєкт реалізується у співпраці з Музеєм грошей Національного банку України, Державною архівною службою України, Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України та ГО "Платформа культурних ініціатив".

Виставка триватиме до 11 травня 2025 року.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.