У Львові музеї збирають кошти на відновлення знищеного музею Романа Шухевича

8-9 березня кілька музеїв Львова скасують плату за вхід, закликаючи відвідувачів долучитися до збору коштів на відбудову музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, знищеного російськими шахедами.

Про це повідомили в ЛМР.

у Львові проводитимуть велику міську акцію "Музей для музею". Суть якої – у ці дні музеї оголошують дні відкритих дверей, тобто не отримуватимуть прибутку за вхідні квитки від відвідувачів. Натомість закликатимуть гостей, що відвідають заклади, донатити на відновлення та відбудову знищеного росіянами музею Романа Шухевича через кюар коди.

В цій акції беруть участь такі міські установи: Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, Меморіальний музей ім. Соломії Крушельницької, Музей тоталітарних режимів "Територія терору". Також до акція запрошують до участі і приватні, і музеї іншого підпорядкування, щоб спільними зусиллями відновити музей Романа Шухевича у Львові.

Нагадаємо, в ніч на 1 січня 2024 року музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича зруйнував російський обстріл. Містом було оголошено Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєктну пропозицію з відновлення музею. До роковин з Дня народження Романа Шухевича презентували ескіз проєкту відновлення зруйнованого музею, який переміг на архітектурному конкурсі. 

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.