У Львові музеї збирають кошти на відновлення знищеного музею Романа Шухевича

8-9 березня кілька музеїв Львова скасують плату за вхід, закликаючи відвідувачів долучитися до збору коштів на відбудову музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, знищеного російськими шахедами.

Про це повідомили в ЛМР.

у Львові проводитимуть велику міську акцію "Музей для музею". Суть якої – у ці дні музеї оголошують дні відкритих дверей, тобто не отримуватимуть прибутку за вхідні квитки від відвідувачів. Натомість закликатимуть гостей, що відвідають заклади, донатити на відновлення та відбудову знищеного росіянами музею Романа Шухевича через кюар коди.

В цій акції беруть участь такі міські установи: Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, Меморіальний музей ім. Соломії Крушельницької, Музей тоталітарних режимів "Територія терору". Також до акція запрошують до участі і приватні, і музеї іншого підпорядкування, щоб спільними зусиллями відновити музей Романа Шухевича у Львові.

Нагадаємо, в ніч на 1 січня 2024 року музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича зруйнував російський обстріл. Містом було оголошено Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєктну пропозицію з відновлення музею. До роковин з Дня народження Романа Шухевича презентували ескіз проєкту відновлення зруйнованого музею, який переміг на архітектурному конкурсі. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.