IN MEMORIAM: Відійшов у вічність режисер Олександр Муратов

У віці 89 років помер режисер, сценарист та письменник Олександр Муратов.

Про це повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

"Він залишив після себе свої ігрові та документальні фільми, кіносценарії, літературну спадщину і добрі спогади колег та друзів... Достойно, плідно прожите життя... Спочивайте з миром, дорогий Олександре Ігорьовичу. Всі спілчани сумують разом із вашими рідними та близькими", — йдеться у повідомленні.

Прощання з режисером відбудеться у четвер, 17 квітня, об 11:00 у центральній ритуальній залі Байкового кладовища в Києві.

Олександр Муратов народився в родині харківського поета і драматурга Ігоря Муратова 21 квітня 1935 року. Працював на Одеській кіностудії, а також на Київської кіностудії імені О.Довженка.

На початку режисерської кар'єри Муратов зняв декілька фільмів у співавторстві з іншими режисерами — "Наш чесний хліб" (1964) разом з дружиною Кірою Муратовою та "Маленький шкільний оркестр" (1968) з Миколою Рашеєвим.

А з 1991 по 1996 роки зняв трилогію за творами Миколи Хвильового: "Танго смерті" (за твором "Повість про санаторійну зону"), "Геть сором!" (за повістю "Сентиментальна історія") і "Вальдшнепи" за однойменним романом.

За цю кінотрилогію він одержав премію Всеукраїнського культурно-наукового фонду Т. Г. Шевченка "За визначний внесок у національне та державне відродження України".

У 2024 році режисер подбав про збереження своєї колекції, передавши інституції до Кіноархіву, Музею кіно та Фільмофонду фотографії, диски з фільмами, асамбляжі, афіші, сценарії, книги, листи, монтажні аркуші. 

 

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.