IN MEMORIAM: Відійшов у вічність режисер Олександр Муратов

У віці 89 років помер режисер, сценарист та письменник Олександр Муратов.

Про це повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

"Він залишив після себе свої ігрові та документальні фільми, кіносценарії, літературну спадщину і добрі спогади колег та друзів... Достойно, плідно прожите життя... Спочивайте з миром, дорогий Олександре Ігорьовичу. Всі спілчани сумують разом із вашими рідними та близькими", — йдеться у повідомленні.

Прощання з режисером відбудеться у четвер, 17 квітня, об 11:00 у центральній ритуальній залі Байкового кладовища в Києві.

Олександр Муратов народився в родині харківського поета і драматурга Ігоря Муратова 21 квітня 1935 року. Працював на Одеській кіностудії, а також на Київської кіностудії імені О.Довженка.

На початку режисерської кар'єри Муратов зняв декілька фільмів у співавторстві з іншими режисерами — "Наш чесний хліб" (1964) разом з дружиною Кірою Муратовою та "Маленький шкільний оркестр" (1968) з Миколою Рашеєвим.

А з 1991 по 1996 роки зняв трилогію за творами Миколи Хвильового: "Танго смерті" (за твором "Повість про санаторійну зону"), "Геть сором!" (за повістю "Сентиментальна історія") і "Вальдшнепи" за однойменним романом.

За цю кінотрилогію він одержав премію Всеукраїнського культурно-наукового фонду Т. Г. Шевченка "За визначний внесок у національне та державне відродження України".

У 2024 році режисер подбав про збереження своєї колекції, передавши інституції до Кіноархіву, Музею кіно та Фільмофонду фотографії, диски з фільмами, асамбляжі, афіші, сценарії, книги, листи, монтажні аркуші. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.