IN MEMORIAM: Помер перший заступник гендиректора Музею історії Києва Ігор Селецький

Увечері 20 квітня відійшов у вічність перший заступник генеральної директорки Музею історії міста КиєваІгор Селецький.

Про це сповістили у Музеї історії Києва.

"Ще одна сумна звістка сколихнула наш колектив. Учора ввечері пішов з життя Ігор Селецький. Світла пам'ять! Спочивайте з миром! Обіймайте десь у інших світах пані Діану — і приглядайте за нами вдвох", — написали співробітники музею.

Як перший заступник генерального директора, він активно сприяв розвитку культурних проєктів та збереженню історичних пам'яток столиці. Його професіоналізм і безперервна робота з командою музею значно вплинули на популяризацію історії Києва серед громадськості.

Нагадаємо, що 13 квітня відійшла у засвіти генеральна директорка музею Діана Попова, яка боролася з онкологією. Їй було 47 років.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.