"Відповідальні за терор і вбивства". На могилі вояків УПА на горі Монастир встановили провокативну таблицю

На зруйнованій могилі вояків УПА на горі Монастир поблизу села Верхрата у Польщі з’явилася нова табличка з провокативним змістом.

Про це пише zlubaczowa.pl.

21 квітня Любачевська поліція отримала інформацію від прикордонників, що на зруйнованій могилі вояків УПА на горі Монастир встановили нову дошку з написом: "Братська могила українців, учасників УПА, відповідальних за терор і вбивства беззбройних поляків, українців та євреїв ". Крім того, на хресті замість українського тризуба з'явився християнський хрест.

"За кілька днів поляки розпочнуть розкопки на Тернопільщині у с. Пужники, котрих вони довго добивалися. Ну як добивалися. Шантажували і спекулювали в той час, коли Україна зайнята куди серйознішими справами. Ну і звісно, ніхто з польського боку не хотів виконати своєї частини зобов'язань. А саме, відновити понищені могили й пам'ятники українців у Польщі. І ось тут - "відновили"", - відреагував на провокацію історик Володимир Бірчак.

Наразі справу розслідує польська поліція та намагається встановити, хто замінив таблицю. 

"Чергова провокація і знущання над українським похованням у Польщі. Це відповідь на кроки України на зустріч в питанні поховань? Щоб переконатися що ні, мають бути дієві кроки польської влади не лише щодо усунення цієї провокації, але врешті і відновлення надмогильної таблиці у первинному вигляді, яке не відбувається надто довго", - зазначив історик та народний депутат України Володимир В'ятрович.

У спільній заяві Міністрів культури України і Республіки Польща рішуче засуджується акт вандалізму, вчинений проти одного з українських місць памʼяті у Польщі:

"Незаконно встановленні написи і знаки мають бути невідкладно усунуті. Це свідома провокація, яка слугує, серед іншого, інтересам країни-агресора – росії, та має на меті зашкодити конструктивному діалогу, який триває останніми місяцями між двома країнами. Підтверджуємо, що ми продовжуватимемо працювати над зміцненням нашого стратегічного партнерства і вирішенням існуючих проблемних питань шляхом діалогу і взаєморозуміння".

Нагадаємо, 2–3 березня 1945 року поблизу села Верхрата Томашівського повіту Люблінського воєводства сотня УПА "Месники-2" відбувся бій з переважаючими силами військ НКВД. Тоді загинули 62 вояки УПА (за іншими даними 66), а також багато цивільних мешканців Верхрати та сусідніх сіл.

Тіла постанців після бою поховали у братській могилі на горі Монастир. На цьому місці тривалий час стояли хрест і недобудований пам'ятник, оскільки місцева влада не давала на це згоди. Лише у 2000 році польська Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва на підставі договору між урядами України та Польщі насипала курган й встановила пам'ятник. На меморіальній таблиці, що знаходилась під хрестом, був напис "Полягли за вільну Україну", а також вказані  імена, прізвища та дати народження загиблих.

Більше про гору Монастир читайте у матеріалі Володимира Бірчака "Хто похований на горі Монастир?"

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.