АНОНС: Відкриття виставки "Позивний «Кобзар». В обороні ідентичності"

20 травня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відбудеться відкриття виставки "Позивний «Кобзар». В обороні ідентичності" .

"Позивний "Кобзар". В обороні ідентичності" — міжмузейний проєкт у Львові, який презентує Національний музей Революції Гідності.

Проєкт розглядає, як Тарас Шевченко "говорить" до нас у XX–XXI столітях: через образ, слово, інтонацію часу. Як його "позивний" – сигнал крізь століття – знову набуває сили в момент національного випробування. Його слова та образи залишаються потужним "позивним" для національної мобілізації — від визвольних рухів до Майдану і сьогоднішньої війни.

Виставка показує еволюцію образу Тараса Шевченка — від поета в кожусі до учасника боротьби й культурного побратима сучасних українців. Вона закликає глядача замислитись: ким є Шевченко сьогодні? Що в його словах актуальне зараз? І чому він і сьогодні надихає на перемогу?

На виставці ви побачите понад сотню експонатів: скульптури, картини, медалі, книжки, поштові листівки, архівні справи, світлини та плакати різного часу.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Партнери: Національний музей Тараса Шевченка, Львівський історичний музей, Музей шістдесятництва (філія Музею історії міста Києва), - Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Державна архівна служба України, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва, - Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки, Галузевий державний архів СБУ, ДП "Національний центр Олександра Довженка", БО "Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького", Галерея Vakulenko Art Consulting.

Коли: 20 травня о 16:00

Де: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20)

Вхід в день відкриття вільний.

Виставка триватиме до 29 червня 2025 року.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.