АНОНС: Відкриття виставки "Позивний «Кобзар». В обороні ідентичності"

20 травня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відбудеться відкриття виставки "Позивний «Кобзар». В обороні ідентичності" .

"Позивний "Кобзар". В обороні ідентичності" — міжмузейний проєкт у Львові, який презентує Національний музей Революції Гідності.

Проєкт розглядає, як Тарас Шевченко "говорить" до нас у XX–XXI столітях: через образ, слово, інтонацію часу. Як його "позивний" – сигнал крізь століття – знову набуває сили в момент національного випробування. Його слова та образи залишаються потужним "позивним" для національної мобілізації — від визвольних рухів до Майдану і сьогоднішньої війни.

Виставка показує еволюцію образу Тараса Шевченка — від поета в кожусі до учасника боротьби й культурного побратима сучасних українців. Вона закликає глядача замислитись: ким є Шевченко сьогодні? Що в його словах актуальне зараз? І чому він і сьогодні надихає на перемогу?

На виставці ви побачите понад сотню експонатів: скульптури, картини, медалі, книжки, поштові листівки, архівні справи, світлини та плакати різного часу.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Партнери: Національний музей Тараса Шевченка, Львівський історичний музей, Музей шістдесятництва (філія Музею історії міста Києва), - Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Державна архівна служба України, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва, - Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки, Галузевий державний архів СБУ, ДП "Національний центр Олександра Довженка", БО "Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького", Галерея Vakulenko Art Consulting.

Коли: 20 травня о 16:00

Де: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20)

Вхід в день відкриття вільний.

Виставка триватиме до 29 червня 2025 року.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".