Фундаменти палацу Розумовського внесли до держреєстру нерухомих пам'яток

Мінкульт включив фундаменти палацу Кирила Розумовського, що на вулиці Івана Мазепи у Києві, до Державного реєстру нерухомих пам'яток.

Про це повідомили у ГО "Спадщина".

"19 травня наказом Мінкульту пам'ятку включили до Державного реєстру нерухомих пам'яток одразу за трьома категоріями: історія, археологія та архітектура. Це означає захист і заборону будь-якого будівництва на місці збережених стін історичної споруди", - йдеться у повідомленні.

Фундаменти палацу Розумовського виявили на початку 2024 року під час будівельних робіт, які проводило ТОВ "Собі" на вулиці Мазепи, 3в та 3г. Забудовник самовільно демонтував частину будівлі інженерних служб Київської фортеці 1853 року, але з'ясувалася, що вона була зведена на більш давній будові.

Археолог Тимур Бобровський дослідив фундаменти, після чого Департамент охорони культурної спадщини КМДА додав їх до міського переліку пам'яток.

Попри це, у лютому 2025 року забудовник повернув техніку на ділянку і зніс частину будівлі інженерних служб Київської фортеці. Але завдяки активному спротиву мешканців та втручанню Київської міської прокуратури, яка наклала арешт на ділянку, вдалося зупинити знищення культурної спадщини.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.