Фундаменти палацу Розумовського внесли до держреєстру нерухомих пам'яток

Мінкульт включив фундаменти палацу Кирила Розумовського, що на вулиці Івана Мазепи у Києві, до Державного реєстру нерухомих пам'яток.

Про це повідомили у ГО "Спадщина".

"19 травня наказом Мінкульту пам'ятку включили до Державного реєстру нерухомих пам'яток одразу за трьома категоріями: історія, археологія та архітектура. Це означає захист і заборону будь-якого будівництва на місці збережених стін історичної споруди", - йдеться у повідомленні.

Фундаменти палацу Розумовського виявили на початку 2024 року під час будівельних робіт, які проводило ТОВ "Собі" на вулиці Мазепи, 3в та 3г. Забудовник самовільно демонтував частину будівлі інженерних служб Київської фортеці 1853 року, але з'ясувалася, що вона була зведена на більш давній будові.

Археолог Тимур Бобровський дослідив фундаменти, після чого Департамент охорони культурної спадщини КМДА додав їх до міського переліку пам'яток.

Попри це, у лютому 2025 року забудовник повернув техніку на ділянку і зніс частину будівлі інженерних служб Київської фортеці. Але завдяки активному спротиву мешканців та втручанню Київської міської прокуратури, яка наклала арешт на ділянку, вдалося зупинити знищення культурної спадщини.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".