У Чехії прирівняли комунізм до нацизму

Президент Чехії Петр Павел підписав закон, який прирівнює комуністичну ідеологію до нацистської.

Про це повідомляє Euractiv.

Оновлене законодавство передбачає ув'язнення до п'яти років для тих, хто "створює, підтримує або пропагує нацистські, комуністичні або інші рухи, спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної або класової ненависті".

Зміни були ухвалені після звернень чеських історичних установ, зокрема Інституту вивчення тоталітарних режимів.

"Це рішення важливе не лише для країни-союзниці. Це сигнал усій Європі, яка десятиліттями закривала очі на злочини комунізму. Після Другої світової війни нацизм було засуджено, а комунізм залишився жити. Він не зник, а лише змінив форму, став частиною світового порядку, інколи навіть романтизованого. Ідеологія, що нищила цілі народи, так і не дочекалася повноцінного вироку. Її серцевина – москва. Колись це був ГУЛАГ, сьогодні: ракети, танки, пропаганда й агресія", - прокоментував закон голова УІНП Олександр Алфьоров.

Комуністична партія Чехії та Моравії (KSČM), яку очолює депутатка Європарламенту Катержина Конечна розцінила поправку як політично вмотивовану. Наразі незрозуміло, як саме закон буде застосовуватись щодо таких партій, як KSČM. Зараз партія не представлена у парламенті, але нещодавні опитування показують, що новий альянс набирає 5% підтримки - цього достатньо, щоб повернутися до нижньої палати за підсумками виборів у жовтні.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.