АНОНС: УКRАЇNKИ. Виставковий проєкт до 100-річчя Союзу Українок Америки

сторико-мистецький проєкт УКRАЇNKИ – виставка-присвята світовому українському жіноцтву, організована з нагоди 100-річчя Союзу Українок Америки (СУА).

Про це інформує Музей української діаспори.

Експозиція знайомить із сторічним життєписом Союзу Українок Америки, а також представляє колекцію мистецьких творів українсько-американських художниць, нещодавно переданих в дар Музею української діаспори (філії Музею історії міста Києва) за сприяння СУА.

В історичному розділі виставки представлено рідкісні архівні світлини та друковані матеріали, які засвідчують діяльність Союзу Українок Америки, спрямованих на підтримку України, а також збереження національної ідентичності та культурної спадщини в еміграції.

"Проєкт УКRАЇNKИ присвячено кільком генераціям американських українок, які зберігають зв'язок із батьківщиною та здійснюють вагомий внесок у боротьбу за її незалежність, а також є жестом підтримки України Союзом Українок Америки. Художні твори, нещодавно передані до музейної колекції, будуть представлені на історичній батьківщині вперше", – розповідає керівниця Музею української діаспори Ганна Лексіна.

Мистецький розділ виставки складається з творів живопису, графіки та скульптури авторства шістнадцяти українсько-американських художниць різних поколінь. Найстаршу генерацію презентують мисткині, які отримали професійний вишкіл в Україні до Другої світової війни, – Катерина Кричевська-Росандіч, Людмила Морозова, Ірина Твердохліб-Банах. Твори Лідії Боднар-Балагутрак, Адріяни Генкелс, Марти Гірняк-Воєвідки, Ніни Климовської, Христини Кудрик, Ліддії Пясецької, Ілони Сочинської та Христини Сай репрезентують творчі шукання мисткинь, які сформувалися вже в еміграції у 1950-1980-х роках, але отримали українське виховання в родинах та діаспорному середовищі. На виставці також експонуються роботи Маї Гаюк та Інки Ессенгай, широко відомих у США. Молодше покоління українсько-американських художниць представляють Юлія Пінкусевич та Юлія Ґасіо.

"Попри відірваність від історичної батьківщини та різний особистий досвід, у творчості художниць яскраво проступає глибинна українськість: у виборі тем, зверненні до народних ремесел та національних символів, дослідженні візантійського іконопису чи перегуках із традиційною кольоропластикою. Символічним акцентом виставки є скульптури-мотанки роботи Ольги Рондяк – художниці, яка народилася в США, але з відновленням української незалежності повернулася на батьківщину своїх предків", - зазначила кураторка виставки Оксана Підсуха.

Організатори виставки: Союз Українок Америки, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва. За підтримки Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд світових українців "Діаспора".

Коли: 10 липня о 17:00

Де: Музей української діаспори (Київ, вул. Князів Острозьких, 40Б).

Виставка "УКRАЇNKИ" триватиме в Музеї української діаспори з 10 липня по 28 вересня.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.