АНОНС: УКRАЇNKИ. Виставковий проєкт до 100-річчя Союзу Українок Америки

сторико-мистецький проєкт УКRАЇNKИ – виставка-присвята світовому українському жіноцтву, організована з нагоди 100-річчя Союзу Українок Америки (СУА).

Про це інформує Музей української діаспори.

Експозиція знайомить із сторічним життєписом Союзу Українок Америки, а також представляє колекцію мистецьких творів українсько-американських художниць, нещодавно переданих в дар Музею української діаспори (філії Музею історії міста Києва) за сприяння СУА.

В історичному розділі виставки представлено рідкісні архівні світлини та друковані матеріали, які засвідчують діяльність Союзу Українок Америки, спрямованих на підтримку України, а також збереження національної ідентичності та культурної спадщини в еміграції.

"Проєкт УКRАЇNKИ присвячено кільком генераціям американських українок, які зберігають зв'язок із батьківщиною та здійснюють вагомий внесок у боротьбу за її незалежність, а також є жестом підтримки України Союзом Українок Америки. Художні твори, нещодавно передані до музейної колекції, будуть представлені на історичній батьківщині вперше", – розповідає керівниця Музею української діаспори Ганна Лексіна.

Мистецький розділ виставки складається з творів живопису, графіки та скульптури авторства шістнадцяти українсько-американських художниць різних поколінь. Найстаршу генерацію презентують мисткині, які отримали професійний вишкіл в Україні до Другої світової війни, – Катерина Кричевська-Росандіч, Людмила Морозова, Ірина Твердохліб-Банах. Твори Лідії Боднар-Балагутрак, Адріяни Генкелс, Марти Гірняк-Воєвідки, Ніни Климовської, Христини Кудрик, Ліддії Пясецької, Ілони Сочинської та Христини Сай репрезентують творчі шукання мисткинь, які сформувалися вже в еміграції у 1950-1980-х роках, але отримали українське виховання в родинах та діаспорному середовищі. На виставці також експонуються роботи Маї Гаюк та Інки Ессенгай, широко відомих у США. Молодше покоління українсько-американських художниць представляють Юлія Пінкусевич та Юлія Ґасіо.

"Попри відірваність від історичної батьківщини та різний особистий досвід, у творчості художниць яскраво проступає глибинна українськість: у виборі тем, зверненні до народних ремесел та національних символів, дослідженні візантійського іконопису чи перегуках із традиційною кольоропластикою. Символічним акцентом виставки є скульптури-мотанки роботи Ольги Рондяк – художниці, яка народилася в США, але з відновленням української незалежності повернулася на батьківщину своїх предків", - зазначила кураторка виставки Оксана Підсуха.

Організатори виставки: Союз Українок Америки, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва. За підтримки Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд світових українців "Діаспора".

Коли: 10 липня о 17:00

Де: Музей української діаспори (Київ, вул. Князів Острозьких, 40Б).

Виставка "УКRАЇNKИ" триватиме в Музеї української діаспори з 10 липня по 28 вересня.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.