Проєкт "Обличчя Незалежності" записав свідчення про депортацію польськими комуністами 1946 року

У рамках проєкту "Обличчя незалежності" записали документальні свідчення Юрія Біласа, родину якого вбили під час депортації 1946 року в селі Завадка Морахівська.

Нагадаємо, 29 липня Президент України підписав закон про визнання депортацією примусового переселення українців із Польської Народної Республіки у 1944–1951 роках.

Юрій Білас народився 1945 року в селі Завадка Морахівська, де більшість мешканців була українцями. Він поділився свідченнями, як поляки стирали українські церкви та школи, та як під час депортації 1946 року польські комуністи вбивали цивільних українців, серед яких його мама, батько та 7-річна сестра.

Різанина в Завадці Морохівській — злочин, скоєний підрозділами Польської народної армії проти цивільного населення українського села Завадка Морохівська 25 січня, 28 березня та 13 квітня 1946 року.

Канал "Обличчя незалежності" стартував у серпні 2021-го як документальний проєкт журналістки Дарії Гірної спільно із онлайн-журналом Reporters. Це цикл із понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР, які знайомлять із малодослідженою сторінкою історії України: масовими репресіями й політичними розправами комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960-80-х роках. Сьогодні контент каналу спрямований на висвітлення політики національної пам'яті, комуністичної окупації України та видатних українців у ХХ та ХХІ століттях.

Переглянути інтерв'ю з Юрієм Біласом можна на каналі "Обличчя незалежності" за посиланням

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.