Парламент ухвалив закон про визнання депортованими українців, виселених з Польщі у 1944-1951 роках

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, яким громадяни України, які були примусово переселені з території Польщі у 1944-1951 роках визнані депортованими.

За проєкт Закону №2038 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки" проголосували 284 народні депутати.

Закон розширює поняття "депортація", поширюючи його на примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 років з місць їх постійного проживання на території Польщі на підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки.

"На фото — частина моєї родини. Вони споконвіку жили на українській землі — на Холмщині. У центрі — мій прадід Євстахій Кондзюра, голова родини. Їх вигнали з рідного дому. Як і сотні тисяч українців — за рішенням тоталітарного режиму. Без права вибору. Без права голосу. У товарних вагонах — на чужу землю. Мова про сотні тисяч українців із Холмщини, Лемківщини, Закерзоння, Надсяння, Підляшшя. Про родини, які зберігали пам'ять про біль крізь десятиліття", - написав на своїй сторінці Народний депутат України Ігор Гузь.

Згідно зі законом держава гарантує особам українського етнічного походження, які були примусово переселені з місць їх постійного компактного проживання на території Польської Республіки у період 1944-1951 років, а в разі їх смерті – членам їхніх сімей (чоловік, дружина, діти), право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок депортації, у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, у вигляді одноразової матеріальної допомоги.

В Україні за рішенням Верховної Ради у другу неділю вересня з 2019 року на державному рівні вшановують роковини депортації – примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.

 
Фото Ігоря Гузя

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.