Парламент ухвалив закон про визнання депортованими українців, виселених з Польщі у 1944-1951 роках

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, яким громадяни України, які були примусово переселені з території Польщі у 1944-1951 роках визнані депортованими.

За проєкт Закону №2038 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки" проголосували 284 народні депутати.

Закон розширює поняття "депортація", поширюючи його на примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 років з місць їх постійного проживання на території Польщі на підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки.

"На фото — частина моєї родини. Вони споконвіку жили на українській землі — на Холмщині. У центрі — мій прадід Євстахій Кондзюра, голова родини. Їх вигнали з рідного дому. Як і сотні тисяч українців — за рішенням тоталітарного режиму. Без права вибору. Без права голосу. У товарних вагонах — на чужу землю. Мова про сотні тисяч українців із Холмщини, Лемківщини, Закерзоння, Надсяння, Підляшшя. Про родини, які зберігали пам'ять про біль крізь десятиліття", - написав на своїй сторінці Народний депутат України Ігор Гузь.

Згідно зі законом держава гарантує особам українського етнічного походження, які були примусово переселені з місць їх постійного компактного проживання на території Польської Республіки у період 1944-1951 років, а в разі їх смерті – членам їхніх сімей (чоловік, дружина, діти), право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок депортації, у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, у вигляді одноразової матеріальної допомоги.

В Україні за рішенням Верховної Ради у другу неділю вересня з 2019 року на державному рівні вшановують роковини депортації – примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.

 
Фото Ігоря Гузя

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".