Парламент ухвалив закон про визнання депортованими українців, виселених з Польщі у 1944-1951 роках

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, яким громадяни України, які були примусово переселені з території Польщі у 1944-1951 роках визнані депортованими.

За проєкт Закону №2038 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки" проголосували 284 народні депутати.

Закон розширює поняття "депортація", поширюючи його на примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 років з місць їх постійного проживання на території Польщі на підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки.

"На фото — частина моєї родини. Вони споконвіку жили на українській землі — на Холмщині. У центрі — мій прадід Євстахій Кондзюра, голова родини. Їх вигнали з рідного дому. Як і сотні тисяч українців — за рішенням тоталітарного режиму. Без права вибору. Без права голосу. У товарних вагонах — на чужу землю. Мова про сотні тисяч українців із Холмщини, Лемківщини, Закерзоння, Надсяння, Підляшшя. Про родини, які зберігали пам'ять про біль крізь десятиліття", - написав на своїй сторінці Народний депутат України Ігор Гузь.

Згідно зі законом держава гарантує особам українського етнічного походження, які були примусово переселені з місць їх постійного компактного проживання на території Польської Республіки у період 1944-1951 років, а в разі їх смерті – членам їхніх сімей (чоловік, дружина, діти), право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок депортації, у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, у вигляді одноразової матеріальної допомоги.

В Україні за рішенням Верховної Ради у другу неділю вересня з 2019 року на державному рівні вшановують роковини депортації – примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.

 
Фото Ігоря Гузя

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.