У Празі почалося навчання для українських вчителів історії

Фундація Пилипа Орлика спільно з Українським інститутом у Празі вперше ініціювали менторську програму для українських вчителів історії за кордоном. Програма триватиме рік і охопить щонайменше 120 українських дітей, що вимушено перебувають у Чехії.

Участь у першій зустрічі освітян 12-14 вересня взяли 14 представників українських шкіл із 6 міст Чехії: Праги, Брно, Іглави, Олмоуца, Острави та Чеського Крумлова. Серед гостей і спікерів були Ростислав Прокопюк, директор Українського інституту у Празі, та Володимир Єльченко, український дипломат, постійний представник України в ООН (2015–2019 рр.)

Програма створена на основі освітнього проєкту "Спогади в коробках" історикині Наталі Омельчук, керівниці освітніх програм Фундації Пилипа Орлика та аспірантки Одеського національного університету ім. Мечникова. Учасники працювали над тим, як викладати історію України дітям у вимушеній еміграції так, щоб зберегти їхню національну ідентичність та поглибити знання з історії, культури й літератури. Програма включала практичні заняття, музейні уроки, створення власних навчальних матеріалів і спільну розробку уроків.

"Освітній проєкт "Спогади в коробках" я придумала у 2022–2023 роках в еміграції: шукала інноваційний та ефективний інструмент викладати українську історію як невід'ємну частину європейської. Методика використання "коробки з предметами" дає можливість досліджувати історичні періоди та явища через тактильні відчуття та асоціації, що допомагає дорослим та дітям пізнавати та плекати власну ідентичність. Сьогодні ми з командою  Фундації розвинули цю ідею у річну менторську програму, аби поширювати цей досвід. І головне — відповісти на запити українських вчителів, як цікаво та в умовах обмеженого часу передати нашим дітям ключові знання з історії їх батьківщини",  — говорить Наталя Омельчук.  

Як інформують у Фундації, програма "Корені та крила" сприятиме зміцненню ідентичності українських дітей та запропонує освітянам якісне та зручне методичне рішення для масштабування викладання української історії. Програма спрямована на створення спільноти вчителів та запуск курсу "Вступ до історії", а також передбачає подальші онлайн-  та офлайн-зустрічі. Кожен учасник отримав набір навчальних матеріалів для використання у класах.

"Кожен урок історії —  це крок до збереження нашої ідентичності. Менторська програма "Корені та крила" допомагає вчителям давати дітям не лише знання, а й силу відчувати себе українцями, де б вони не були. Програма запропонує освітянам якісне та зручне методичне рішення для масштабування викладання української історії, адже, як було озвучено в серпні цього року на Освітній Академії "Освіта без кордонів: виклики та перспективи недільних і суботніх шкіл в Європі" 67% українських шкіл діаспори не мають серед предметів історії України", — наголосив Артем Миколайчук, Голова Фундації Пилипа Орлика.

За даними Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки, станом на початок 2025 року в Чехії перебуває понад 500 000 українських мігрантів. Водночас, відповідно до останнього звіту Міністерства освіти, молоді та спорту Чехії, у місцевих школах навчається 75 704 українські дитини. У великих містах їхня частка у початкових класах може перевищувати 50%.

ГО "Фундація Пилипа Орлика" працює на перетині культури, політики та стратегічних досліджень. Створює нову архітектуру української присутності у світі через мережу осередків та активістів, підтримку освітніх програм, незалежних медіа та розробку суспільно-політичної аналітики. У Чехії Фундація має сталого партнера — Український інститут у Празі. Навесні 2025 року спільно розпочали співпрацю із вшанування 100-ліття Музею визвольної боротьби України у Празі.

 
Наталя Омельчук з учасницями програми

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.