У Львові завершили ексгумацію поховань польських військових

У Львові завершилася спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, де у вересні 1939 року під час оборони Львова від німецької армії загинули десятки військовослужбовців Війська Польського.

Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

У ході робіт було виявлено дві поховальні ями розміром близько 2,5 на 4 метри, відстань між якими становить приблизно два метри. За архівними та історичними даними, у першій ямі поховали воїнів, які загинули в бою 12 вересня, а в другій — полеглих кількома днями пізніше.

За результатами досліджень, у двох похованнях може бути від 40 до 50 осіб, однак точну кількість встановити складно: поховання військових частково перетиналися з пізнішими цивільними похованнями 1950–1960-х років, що порушило цілісність скелетів.

"Вшанування полеглих — це наш моральний обов'язок перед минулим і майбутнім. Україна послідовно підтримує діалог пам'яті, який об'єднує український та польський народи, та відкриває шлях до взаємоповаги й порозуміння. Ми відкриті до продовження цієї роботи — як на своїй території, так і в Польщі, де плануються пошукові роботи у кількох локаціях", — наголосив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Під час експедиції виявлено, що всі загиблі були у військовій формі та мали особисті речі — зубні щітки, люстерка, релігійні медальйони. Виявлено 11 ідентифікаційних жетонів, на яких зазначено ім'я, прізвище, рік народження, призовний пункт та віросповідання. Водночас бракувало взуття та поясів із підсумками й багнетами, ймовірно, їх зняли після бою як трофеї.

Поруч із польськими військовими також знайдено речі німецького походження, зокрема частину шолома та фрагменти німецького жетона. Це підтвердило свідчення місцевих мешканців, що на цьому місці могли бути поховані й німецькі солдати.

"Ця робота має величезне значення для історичної пам'яті. Ми бачимо підтвердження подій 1939 року, бачимо людські історії через особисті речі воїнів. Для міста важливо, що Україна і Польща разом відновлюють пам'ять про трагічне минуле, і що ми робимо це з великою пошаною до кожної знайденої людини. Для львів'ян скажу, що після завершення експедиції територію місто впорядкує і тут залишиться зелена зона", — зазначив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко.

Після ексгумації фахівці відібрали ДНК-проби, щоб ідентифікувати загиблих і передати останки їхнім родинам. Перепоховання віднайдених останків з дотриманням ритуальних і християнських традицій заплановано на перший тиждень жовтня на кладовищі у Мостиськах Львівської області.

Наприкінці вересня заплановано розпочати розкопки в селі Юречкова поблизу Перемишля, де за архівними даними можуть бути поховані воїни Української повстанської армії. 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.