У Чехії відкрили конверт із останніми словами першого президента Масарика

У Ланському замку за участю президента Чехії Петра Павла відкрили таємний конверт з останніми словами Томаша Гарріга Масарика, першого президента Чехословаччини.

Про це повідомляють чеські ЗМІ.

Конверт упродовж 20 років зберігався у Національному архіві Чехії. Його передав Антонін Сума, останній секретар сина президента - Яна Масарика, із вказівкою зберегти його до 2025-го. За однією з версій, слова Томаша Гарріга Масарика Ян записав перед смертю батька. Однак історики сумніваються, що текст був записаний у вересні 1937-го. Ймовірніше, він надиктував своє послання ще у 1934 році.

Документ написаний на п'яти аркушах А5, переважно англійською мовою. Текст зачитала історикиня Дагмар Гайкова з Масарикового інституту та архіву Академії наук: "Я хворий, серйозно хворий, це кінець, але я не боюся. Ви будете продовжувати роботу, але мусите бути обережними… Я нездатний".

У тексті Масарик торкнувся питання німецького населення. Також згадав словацького політика Андрея Глинку, назвавши його "дурнем", який "пішов у союз із мадярами": "Якщо люди неосвічені й дурні, тут багато не зробиш... Люди охоче залишаються дурними, але не робіть їм це занадто простим. Сперечайтеся й дискутуйте з ними", - зацитувала історикиня.

Відкриття конверта стало для чехів історичним моментом — адже його зміст залишався таємницею протягом 88 років від смерті Масарика. 

Томаш Гарріг Масарик (1850–1937) — філософ, політик і перший президент Чехословаччини у 1918–1935 роках. Його вважають "батьком-засновником" незалежної держави, яка постала після Першої світової війни. Для чехів і словаків Масарик став символом свободи та державності, а його спадок і сьогодні вважається фундаментом чеської демократії.

 
inform-arta.com.ua

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.