У Чехії відкрили конверт із останніми словами першого президента Масарика

У Ланському замку за участю президента Чехії Петра Павла відкрили таємний конверт з останніми словами Томаша Гарріга Масарика, першого президента Чехословаччини.

Про це повідомляють чеські ЗМІ.

Конверт упродовж 20 років зберігався у Національному архіві Чехії. Його передав Антонін Сума, останній секретар сина президента - Яна Масарика, із вказівкою зберегти його до 2025-го. За однією з версій, слова Томаша Гарріга Масарика Ян записав перед смертю батька. Однак історики сумніваються, що текст був записаний у вересні 1937-го. Ймовірніше, він надиктував своє послання ще у 1934 році.

Документ написаний на п'яти аркушах А5, переважно англійською мовою. Текст зачитала історикиня Дагмар Гайкова з Масарикового інституту та архіву Академії наук: "Я хворий, серйозно хворий, це кінець, але я не боюся. Ви будете продовжувати роботу, але мусите бути обережними… Я нездатний".

У тексті Масарик торкнувся питання німецького населення. Також згадав словацького політика Андрея Глинку, назвавши його "дурнем", який "пішов у союз із мадярами": "Якщо люди неосвічені й дурні, тут багато не зробиш... Люди охоче залишаються дурними, але не робіть їм це занадто простим. Сперечайтеся й дискутуйте з ними", - зацитувала історикиня.

Відкриття конверта стало для чехів історичним моментом — адже його зміст залишався таємницею протягом 88 років від смерті Масарика. 

Томаш Гарріг Масарик (1850–1937) — філософ, політик і перший президент Чехословаччини у 1918–1935 роках. Його вважають "батьком-засновником" незалежної держави, яка постала після Першої світової війни. Для чехів і словаків Масарик став символом свободи та державності, а його спадок і сьогодні вважається фундаментом чеської демократії.

 
inform-arta.com.ua

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.