У Чехії відкрили конверт із останніми словами першого президента Масарика

У Ланському замку за участю президента Чехії Петра Павла відкрили таємний конверт з останніми словами Томаша Гарріга Масарика, першого президента Чехословаччини.

Про це повідомляють чеські ЗМІ.

Конверт упродовж 20 років зберігався у Національному архіві Чехії. Його передав Антонін Сума, останній секретар сина президента - Яна Масарика, із вказівкою зберегти його до 2025-го. За однією з версій, слова Томаша Гарріга Масарика Ян записав перед смертю батька. Однак історики сумніваються, що текст був записаний у вересні 1937-го. Ймовірніше, він надиктував своє послання ще у 1934 році.

Документ написаний на п'яти аркушах А5, переважно англійською мовою. Текст зачитала історикиня Дагмар Гайкова з Масарикового інституту та архіву Академії наук: "Я хворий, серйозно хворий, це кінець, але я не боюся. Ви будете продовжувати роботу, але мусите бути обережними… Я нездатний".

У тексті Масарик торкнувся питання німецького населення. Також згадав словацького політика Андрея Глинку, назвавши його "дурнем", який "пішов у союз із мадярами": "Якщо люди неосвічені й дурні, тут багато не зробиш... Люди охоче залишаються дурними, але не робіть їм це занадто простим. Сперечайтеся й дискутуйте з ними", - зацитувала історикиня.

Відкриття конверта стало для чехів історичним моментом — адже його зміст залишався таємницею протягом 88 років від смерті Масарика. 

Томаш Гарріг Масарик (1850–1937) — філософ, політик і перший президент Чехословаччини у 1918–1935 роках. Його вважають "батьком-засновником" незалежної держави, яка постала після Першої світової війни. Для чехів і словаків Масарик став символом свободи та державності, а його спадок і сьогодні вважається фундаментом чеської демократії.

 
inform-arta.com.ua

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".