IN MEMORIAM: Померла дослідниця Катинського розстрілу Наталія Лебедєва

15 жовтня пішла з життя російська історикиня, дослідниця Катинського розстрілу Наталія Лебедєва.

Наталія Лебедєва народилася у 1939 році. У 1962 році закінчила Московський державний історико-архівний інститут. Працювала в Інституті історії АН СРСР. 

У 1970 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Передісторія Нюрнберзького процесу". У 1996 році Лодзинский університет (Польща) присвоїв Лебедєєвій ступінь доктора габілітованого в області загальної історії.

Наталія Лебедєва була однією з перших істориків у Росії, яка досліджувала Катинський розстріл. Її стаття "Катинська трагедія", написана у співавторстві з Геннадієм Жаворонковим, з'явилася в газеті "Московські новини" 25 березня 1990 року, за три тижні до того, як офіційне інформаційне агентство ТАСС опублікувало комюніке 13 квітня 1990 року, в якому підтверджувалося відповідальність радянського НКВС за Катинський розстріл.

Професор Лебедєва досліджувала також складні теми у польсько-російських відносинах у ХХ столітті, зокрема агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 року. Вона була членом Польсько-російської групи зі складних питань.

Наталія Лебедєва отримала нагороди та відзнаки за свої публікації та архівні відкриття. У 2003 році її було нагороджено Командорським хрестом Ордена "За заслуги" перед Республікою Польща.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".