IN MEMORIAM: Померла дослідниця Катинського розстрілу Наталія Лебедєва

15 жовтня пішла з життя російська історикиня, дослідниця Катинського розстрілу Наталія Лебедєва.

Наталія Лебедєва народилася у 1939 році. У 1962 році закінчила Московський державний історико-архівний інститут. Працювала в Інституті історії АН СРСР. 

У 1970 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Передісторія Нюрнберзького процесу". У 1996 році Лодзинский університет (Польща) присвоїв Лебедєєвій ступінь доктора габілітованого в області загальної історії.

Наталія Лебедєва була однією з перших істориків у Росії, яка досліджувала Катинський розстріл. Її стаття "Катинська трагедія", написана у співавторстві з Геннадієм Жаворонковим, з'явилася в газеті "Московські новини" 25 березня 1990 року, за три тижні до того, як офіційне інформаційне агентство ТАСС опублікувало комюніке 13 квітня 1990 року, в якому підтверджувалося відповідальність радянського НКВС за Катинський розстріл.

Професор Лебедєва досліджувала також складні теми у польсько-російських відносинах у ХХ столітті, зокрема агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 року. Вона була членом Польсько-російської групи зі складних питань.

Наталія Лебедєва отримала нагороди та відзнаки за свої публікації та архівні відкриття. У 2003 році її було нагороджено Командорським хрестом Ордена "За заслуги" перед Республікою Польща.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.