IN MEMORIAM: Померла дослідниця Катинського розстрілу Наталія Лебедєва

15 жовтня пішла з життя російська історикиня, дослідниця Катинського розстрілу Наталія Лебедєва.

Наталія Лебедєва народилася у 1939 році. У 1962 році закінчила Московський державний історико-архівний інститут. Працювала в Інституті історії АН СРСР. 

У 1970 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Передісторія Нюрнберзького процесу". У 1996 році Лодзинский університет (Польща) присвоїв Лебедєєвій ступінь доктора габілітованого в області загальної історії.

Наталія Лебедєва була однією з перших істориків у Росії, яка досліджувала Катинський розстріл. Її стаття "Катинська трагедія", написана у співавторстві з Геннадієм Жаворонковим, з'явилася в газеті "Московські новини" 25 березня 1990 року, за три тижні до того, як офіційне інформаційне агентство ТАСС опублікувало комюніке 13 квітня 1990 року, в якому підтверджувалося відповідальність радянського НКВС за Катинський розстріл.

Професор Лебедєва досліджувала також складні теми у польсько-російських відносинах у ХХ столітті, зокрема агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 року. Вона була членом Польсько-російської групи зі складних питань.

Наталія Лебедєва отримала нагороди та відзнаки за свої публікації та архівні відкриття. У 2003 році її було нагороджено Командорським хрестом Ордена "За заслуги" перед Республікою Польща.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".