АНОНС: Публічна дискусія "Українські сліди Катинського злочину"

4 квітня у Музеї війни відбудеться публічна дискусія, присвячена 85-м роковинам розстрілів польських військовополонених, здійснених органами НКВД СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР.

На початку квітня 1940 р. почалося виконання наказу про "розвантаження таборів" – так цинічно комуністична влада окреслила фізичну ліквідацію військовополонених польських офіцерів, арештованих у вересні 1939 р. після анексії СРСР західних теренів України та Білорусі, які належали Польщі.

Ув'язнені перебували у кількох таборах на території України та Росії, а також у в'язницях щойно окупованої Західної України та Західної Білорусі. Ці події увійшли в історію під назвою "Катинський злочин", за назвою місцевості, де уперше були знайдені масові поховання.

В Україні польських військовополонених розстрілювали у кількох місцях. Передовсім це Київ (загиблих ховали у Биківнянському лісі) та Харків (поховання у с. Пʼятихатки).

Ким були безневинні жертви тоталітарного режиму СРСР? Як віднайшли місця злочинів НКВД? Як і коли відбувалися ексгумації полеглих і яким чином ушановують їхню пам'ять на меморіальному, музейному, мистецькому рівнях?

Про ці та багато інших питань поговоримо з ученим секретарем Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Валерієм Філімоніхіним, дослідником Андрієм Амонсом і професором Інституту новітньої історії Університету Марії Кюрі-Склодовської Романом Висоцьким.

Модератор – Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею війни.

Коли: 4 квітня о 15:00 

Де: Музеї війни (Київ, Лаврська 27)

 

Теми

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.