Премію миру німецьких книгарів 2025 року вручили історику Карлу Шльоґелю

В останній день Франкфуртської книжкової виставки 2025 року історика та есеїста Карла Шльоґеля нагородили Премією миру від Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів.

Про це пише Читомо.

Карл Шльоґель, який уже двічі виступав із промовами в церкві Святого Павла у Франкфурті, де вручають премію, цього року сам піднявся на сцену як лавреат. У своїй промові "Вчитися в України. Уроки опору" він наголосив: без вільної України не може бути миру в Європі. Шлеґель назвав українців народом, який навчив світ гідності, мужності та відповідальності, і закликав Європу вчитися в України бути безстрашною.

"Українці є дзеркалом, в яке ми дивимося і яке нагадує нам, за що колись стояла Європа і чому варто її захищати. Вони закликають нас: не бійтеся, не тому, що вони не бояться, а тому, що вони подолали свій страх. Їхні письменники роблять все можливе, щоб висловити те, для чого іншим, які перебувають далеко, бракує слів. Вони поширили українську мову по всьому світу і створили літературні дивовижі. Їхні поети говорять зі смертельною серйозністю, деякі навіть заплатили за це своїм життям", - сказав у своїй промові Карл Шльоґель. 

Премію миру від Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів з 1950 року отримують інтелектуали, що своїми ідеями сприяють утвердженню миру, гідності та європейського порозуміння. У 2024 році лавреаткою премії стала Енн Епплбом. У 2023 році Премію миру німецьких книгарів отримав Салман Рушді, а у 2022 — Сергій Жадан.

Повний текст промови Карла Шльоґеля читайте на сайті Читомо.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.