Премію миру німецьких книгарів 2025 року вручили історику Карлу Шльоґелю

В останній день Франкфуртської книжкової виставки 2025 року історика та есеїста Карла Шльоґеля нагородили Премією миру від Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів.

Про це пише Читомо.

Карл Шльоґель, який уже двічі виступав із промовами в церкві Святого Павла у Франкфурті, де вручають премію, цього року сам піднявся на сцену як лавреат. У своїй промові "Вчитися в України. Уроки опору" він наголосив: без вільної України не може бути миру в Європі. Шлеґель назвав українців народом, який навчив світ гідності, мужності та відповідальності, і закликав Європу вчитися в України бути безстрашною.

"Українці є дзеркалом, в яке ми дивимося і яке нагадує нам, за що колись стояла Європа і чому варто її захищати. Вони закликають нас: не бійтеся, не тому, що вони не бояться, а тому, що вони подолали свій страх. Їхні письменники роблять все можливе, щоб висловити те, для чого іншим, які перебувають далеко, бракує слів. Вони поширили українську мову по всьому світу і створили літературні дивовижі. Їхні поети говорять зі смертельною серйозністю, деякі навіть заплатили за це своїм життям", - сказав у своїй промові Карл Шльоґель. 

Премію миру від Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів з 1950 року отримують інтелектуали, що своїми ідеями сприяють утвердженню миру, гідності та європейського порозуміння. У 2024 році лавреаткою премії стала Енн Епплбом. У 2023 році Премію миру німецьких книгарів отримав Салман Рушді, а у 2022 — Сергій Жадан.

Повний текст промови Карла Шльоґеля читайте на сайті Читомо.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".