В Україні відновили ікону початку XI століття

У Чернігові відтворили ікону Спаса XI століття, яка зникла під час монгольської навали.

Про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.

Ікона Спаса була центровим образом кафедрального храму Чернігівської єпископії, створеним орієнтовно на початку XI століття. Після зникнення жодних писемних джерел про неї не залишилося, однак у музейній колекції було знайдено три свинцеві печатки, на яких зображено цей образ. Саме вони й стали основою для реконструкції.

"Реконструкція цієї ікони тягнеться ще з 2010 року, тоді під час дослідження, мною була атрибутована печатка єпископа Антонія Чернігівського, що датована серединою XII століття. На ній було зображення Христа, яка мала нехарактерне, більш раннє його іконографічне зображення. Я припустив що на ній зображена ікона початку XI століття. Адже Єпископ Антоній в середині XII століття, коли замовляв собі печатку мав зорієнтувати майстра на взірець, з якого той зробить печатку. Очевидно, що таким і стала центральна ікона Чернігова зі Спаського собору", - розповів Алфьоров.

Вірогідно ікона зникла під час монгольської навали, але її вдалося відновити завдяки сучасним методам реконструкції. Подібних реконструкцій раніше не проводили. Команда застосовувала порівняльний іконографічний аналіз давньоруських та візантійських пам'яток XI–XII століть. Іконописець Андрій Комарницький відтворював ікону в традиційній техніці тетрахромії — обмеженій колористичній гамі, характерній для мистецтва Київської Русі.

"Ми аналізували як давні, так і пізніші зображення Спаса, вивчали мініатюри, скульптури, мозаїки. Жест благословення, який видно на печатках, — надзвичайно рідкісний, і саме за такими деталями можна визначити часову належність первісного зразка", — розповів Андрій Комарницький журналістам Суспільного.

Відновлену ікону планують передати до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Найближчим часом заплановано відновлення щонайменше п'яти втрачених українських ікон XI-XII століть.

 

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.