Бізнес-школа УКУ започатковує "Фонд довіри" памʼяті Ярослава Рущишина

29 жовтня Бізнес-школа Українського католицького університету оголосила про створення «Фонду довіри» пам’яті Ярослава Рущишина для розвитку і підтримки досліджень, освітніх програм та суспільних ініціатив, які присвячені темі довіри.

Про це інформує УКУ.

Ярослав Рущишин — громадський діяч, меценат, підприємець, політик. Засновник-ініціатор Бізнес-школи УКУ, почесний сенатор Українського католицького університету. Співзасновник мистецького об'єднання "Дзиґа", засновник мережі швейних фабрик АТ "Троттола", співзасновник "Бієнале довіри". Народний депутат України (фракція "Голос"). У липні цього року Ярослав Рущишин трагічно загинув у ДТП. 

У вересні 2025 року Наглядова рада Бізнес-школи УКУ ухвалила рішення заснувати сталий "Фонд довіри" пам'яті Ярослава Рущишина для досліджень та розвитку суспільних ініціатив, присвячених темі довіри. Загальний обсяг вкладень від Бізнес-школи УКУ у фонд становить півмільйона доларів. Половина цієї суми — $250 тисяч — буде спрямована на формування сталого фонду. Звідти щороку виділятимуть $10 тисяч (згенеровані як відсотки від ендавменту) для реалізації дослідницьких та освітніх ініціатив. Ще $250 тисяч Бізнес-школа виділятиме протягом наступних десяти років для розвитку проєктів, які присвячені темі довіри. 

"Довіра є соціальним мастилом для людського капіталу, для поступального руху, розвитку. Побудова будь-якого бізнесу без наявності довіри – як у трудовому колективі, так і довіри до твоєї організації – є неможливою", — наголошував Ярослав Рущишин у публічних інтервʼю та приватних розмовах. 

Після трагічної загибелі Ярослава Український католицький університет разом з родиною заснували на його честь сталий стипендіальний фонд (ендавмент), ціль якого зібрати $100 000. Кошти з фонду будуть скеровані на стипендійну підтримку студентів УКУ, які не мають змоги оплатити навчання. Ярослав з родиною щороку щедро підтримували студентів університету — освіта була справою його серця. Зробити вашу пожертву у стипендіальний фонд ви можете за посиланням.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".