АНОНС: Презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами

19 листопада у Києві відбудеться презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами.

Під час Другої світової війни протистояння між українським та польським націоналістичним підпіллям призвело до численних жертв серед цивільного населення. Символом тих подій стала Волинська трагедія. Тогочасний конфлікт відчутно резонує в інформаційному просторі сучасних України та Польщі. Водночас нам все ще потрібно встановити імена вбитих людей і краще осмислити складну картину етнічного пограниччя: чому масові вбивства стали можливими, хто за них відповідальний та якими є їх довгострокові наслідки?

З 2018 року шість науковців з України та Польщі опрацьовують усноісторичні, архівні джерела й історіографію, щоб встановити поіменні списки жертв передовсім українського населення на Волині, Закерзонні, Галичині. Вони працюють у межах дослідницької програми "Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років", що була започаткована і виконується в Українському католицькому університеті.

Координатор програми професор Ігор Галагіда та історик Андрій Яремчук представлять результати семирічної дослідницької роботи. Зокрема, два наукові видання – "Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р." та "Погром: Грубешівщина, весна 1944 р. Документи й матеріали".

Ігор Галагіда – польський історик українського походження, габілітований доктор Гданського університету. Його наукові дослідження зосереджені на українській меншині у Польщі та польсько-українських відносинах. У 2008 році відзначений нагородою "Memoria iustorum" за внесок у розвиток польсько-українського діалогу.

Андрій Яремчук – кандидат історичних наук, викладач кафедри історії гуманітарного факультету Українського католицького університету, керівник проєктів і програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ.

Модератор – Антон Дробович, філософ, правник, науковець, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE, голова Українського інституту національної памʼяті у 2019–2024 роках.

Коли: 19 листопада, о 19:00

Де: Київ, Книгарня "Сенс", вул. Хрещатик, 34

Реєстрація на подію за посиланням.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.