АНОНС: Презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами

19 листопада у Києві відбудеться презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами.

Під час Другої світової війни протистояння між українським та польським націоналістичним підпіллям призвело до численних жертв серед цивільного населення. Символом тих подій стала Волинська трагедія. Тогочасний конфлікт відчутно резонує в інформаційному просторі сучасних України та Польщі. Водночас нам все ще потрібно встановити імена вбитих людей і краще осмислити складну картину етнічного пограниччя: чому масові вбивства стали можливими, хто за них відповідальний та якими є їх довгострокові наслідки?

З 2018 року шість науковців з України та Польщі опрацьовують усноісторичні, архівні джерела й історіографію, щоб встановити поіменні списки жертв передовсім українського населення на Волині, Закерзонні, Галичині. Вони працюють у межах дослідницької програми "Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років", що була започаткована і виконується в Українському католицькому університеті.

Координатор програми професор Ігор Галагіда та історик Андрій Яремчук представлять результати семирічної дослідницької роботи. Зокрема, два наукові видання – "Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р." та "Погром: Грубешівщина, весна 1944 р. Документи й матеріали".

Ігор Галагіда – польський історик українського походження, габілітований доктор Гданського університету. Його наукові дослідження зосереджені на українській меншині у Польщі та польсько-українських відносинах. У 2008 році відзначений нагородою "Memoria iustorum" за внесок у розвиток польсько-українського діалогу.

Андрій Яремчук – кандидат історичних наук, викладач кафедри історії гуманітарного факультету Українського католицького університету, керівник проєктів і програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ.

Модератор – Антон Дробович, філософ, правник, науковець, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE, голова Українського інституту національної памʼяті у 2019–2024 роках.

Коли: 19 листопада, о 19:00

Де: Київ, Книгарня "Сенс", вул. Хрещатик, 34

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.