АНОНС: Презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами

19 листопада у Києві відбудеться презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами.

Під час Другої світової війни протистояння між українським та польським націоналістичним підпіллям призвело до численних жертв серед цивільного населення. Символом тих подій стала Волинська трагедія. Тогочасний конфлікт відчутно резонує в інформаційному просторі сучасних України та Польщі. Водночас нам все ще потрібно встановити імена вбитих людей і краще осмислити складну картину етнічного пограниччя: чому масові вбивства стали можливими, хто за них відповідальний та якими є їх довгострокові наслідки?

З 2018 року шість науковців з України та Польщі опрацьовують усноісторичні, архівні джерела й історіографію, щоб встановити поіменні списки жертв передовсім українського населення на Волині, Закерзонні, Галичині. Вони працюють у межах дослідницької програми "Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років", що була започаткована і виконується в Українському католицькому університеті.

Координатор програми професор Ігор Галагіда та історик Андрій Яремчук представлять результати семирічної дослідницької роботи. Зокрема, два наукові видання – "Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р." та "Погром: Грубешівщина, весна 1944 р. Документи й матеріали".

Ігор Галагіда – польський історик українського походження, габілітований доктор Гданського університету. Його наукові дослідження зосереджені на українській меншині у Польщі та польсько-українських відносинах. У 2008 році відзначений нагородою "Memoria iustorum" за внесок у розвиток польсько-українського діалогу.

Андрій Яремчук – кандидат історичних наук, викладач кафедри історії гуманітарного факультету Українського католицького університету, керівник проєктів і програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ.

Модератор – Антон Дробович, філософ, правник, науковець, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE, голова Українського інституту національної памʼяті у 2019–2024 роках.

Коли: 19 листопада, о 19:00

Де: Київ, Книгарня "Сенс", вул. Хрещатик, 34

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.