АНОНС: Презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами

19 листопада у Києві відбудеться презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами.

Під час Другої світової війни протистояння між українським та польським націоналістичним підпіллям призвело до численних жертв серед цивільного населення. Символом тих подій стала Волинська трагедія. Тогочасний конфлікт відчутно резонує в інформаційному просторі сучасних України та Польщі. Водночас нам все ще потрібно встановити імена вбитих людей і краще осмислити складну картину етнічного пограниччя: чому масові вбивства стали можливими, хто за них відповідальний та якими є їх довгострокові наслідки?

З 2018 року шість науковців з України та Польщі опрацьовують усноісторичні, архівні джерела й історіографію, щоб встановити поіменні списки жертв передовсім українського населення на Волині, Закерзонні, Галичині. Вони працюють у межах дослідницької програми "Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років", що була започаткована і виконується в Українському католицькому університеті.

Координатор програми професор Ігор Галагіда та історик Андрій Яремчук представлять результати семирічної дослідницької роботи. Зокрема, два наукові видання – "Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р." та "Погром: Грубешівщина, весна 1944 р. Документи й матеріали".

Ігор Галагіда – польський історик українського походження, габілітований доктор Гданського університету. Його наукові дослідження зосереджені на українській меншині у Польщі та польсько-українських відносинах. У 2008 році відзначений нагородою "Memoria iustorum" за внесок у розвиток польсько-українського діалогу.

Андрій Яремчук – кандидат історичних наук, викладач кафедри історії гуманітарного факультету Українського католицького університету, керівник проєктів і програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ.

Модератор – Антон Дробович, філософ, правник, науковець, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE, голова Українського інституту національної памʼяті у 2019–2024 роках.

Коли: 19 листопада, о 19:00

Де: Київ, Книгарня "Сенс", вул. Хрещатик, 34

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.