IN MEMORIAM: У Німеччині помер член ОУН Володимир Козак

3 листопада в Німеччині на 91-му році життя після тривалої хвороби помер член ОУН Володимир Козак.

Про це сповістили у Проводі ОУН.

Володимир Козак народився 30 березня 1934 році в с. Гійче на Львівщині. Володимир був наймолодший із шести дітей у сім'ї.

"Володимир Козак та його друзі з місцевої середньої школи стали свідками боротьби ОУН-УПА на їхньому терені, а жорстока політика червоних окупантів спонукала Козака і його однокласників до протестних акцій. Вони по селу розклеювали плакати, на яких висловлювали свої протести з приводу дій нової влади політичними закликами, як: "Хай живе самостійна Україна! Геть московських окупантів з України! Смерть Сталіну!". А на місцевому костелі вивісили синьо-жовтий прапор, за що їх заарештували", - повідомляє Провід ОУН.

Військовий трибунал за цей вчинок засудив учнів на 25 років ув'язнення. Після смерті Сталіна їм скоротили термін покарання, але без права на повернення додому. Тому після звільнення Володимир Козак, домовившись зі своїм другом  Михайлом Процайлом, спільно вирішили втекти із СССР. Їм обом удалося нелегально перейти кордон СССР із Туреччиною, а турецькі прикордонники передали їх до Німеччини, де Володимир Козак і його друг отримали політичний притулок.

Козак працював спочатку електриком, у 1961-1965 рр. студіював у Політехніці в м.Фрідберґ та здобув диплом інженера з електротехніки. У 1974 році одружився з Анастасією Когут, й вони усиновили троє дітей з України. Вже будучи в Німеччині, Володимир Козак став членом ОУНб.

"Разом із дружиною вони стали зразковими діячами у громадському, релігійному та політичному житті української спільноти в Німеччині. Вони проявили особливо широку активність на початку 1970-их років у підтримці Руху спротиву в Україні та спілкуванні з багатьма українськими дисидентами та підпільними членами ОУН в Україні", - зазначають в організації.

Прощання і похорон Володимира Козака відбудуться 6 листопада о 13:30 на цвинтарі в HN–Biberach, Німеччина.

 
Володимир Козак

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".