Опубліковано збірку "Українські діячі науки і культури в архівних документах радянських спецслужб"

Служба зовнішньої розвідки України представила збірку "Українські діячі науки і культури в архівних документах радянських спецслужб", яку підготував Галузевий державний архів СЗРУ.

Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.

Розсекречені документи розкривають особливості роботи радянських спецслужб проти української наукової і культурної інтелігенції в період 1930-1960 років за кордоном. Вони дають змогу побачити, як радянські спецслужби відстежували діяльність українських навчальних закладів, наукових і культурних товариств, організацій, комітетів, студентських та інших осередків за кордоном, дізнатися, як їх брали на облік, на керівників заводили справи-формуляри, збирали інформацію про політичну спрямованість.

Загалом у збірник включено 94 документа. Укладання здійснювалося з дотриманням хронології. Кожен документ має назву і відповідні пошукові відомості, де зазначені номер фонду, справи, тому та аркушу галузевого державного архіву СЗРУ.

Запропоноване видання може стати цінним джерелом для подальшого дослідження української історії і усвідомлення того, як за вказівками кремлівського керівництва московсько-більшовицькі спецслужби намагалися знищити українську ідентичність не лише всередині країни, а й за кордоном, не дати розвиватися науці, писати правдиві твори про українську дійсність, здійснювати незалежне дослідження історії України. 

Завантажити збірку "Українські діячі науки і культури в архівних документах радянських спецслужб" можна у двох частинах: частина перша та частина друга.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.