Оцифровані фонди архіву Української вільної академії наук у США доступні онлайн

Унікальні матеріали з фондів Української вільної академії наук у США відтепер доступні онлайн.

Про це повідомили Архівні Інформаційні Системи.

"Це результат нашої кількарічної співпраці з УВАН та Ukrainian Studies Fund, спрямованої на створення страхових копій, описання та удоступнення унікальних матеріалів з фондів архіву. Електронний ресурс УВАН – перший у Північній Америці, який працює на нашій платформі ARCHIUM. Днями його буде підключено до Міжархівного пошукового порталу, що є єдиною точкою доступу до вже десяти електронних ресурсів українських державних архівів. Ми працюємо над розширенням цього віртуального простору, який забезпечує доступ до архівних фондів та колекцій зі сховищ в Україні та за її межами", - йдеться у повідомленні. 

Наразі на ресурсі УВАН представлено оцифровані документи 14 фондів, зокрема Мистецького українського руху, Юрія Шевельова, Олександра Кошиця, Євгена Маланюка, Андрія Жука, Валерії Козловської. Результати повнотекстового пошуку відображаються за назвами фондів, історичними довідками, та анотаціями до фондів, заголовками справ і документів. 

Архів УВАН, заснований 1945 року в Авґзбурзі (Баварія) та 1952 року перевезений до США - найбагатша збірка документальних матеріалів поза межами України. Створений працею кількох поколінь видатних вчених та архівістів, архів зберігає понад 300 переважно особових фондів представників української мистецької, наукової та політичної еліти в еміграції.

Проект з оцифрування розпочався восени 2017 року завдяки фінансуванню від Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund). Архів постійно працює над наповненням ресурсу.

 
Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.