На Полтавщині демонтували погруддя автору гімну Москви Дунаєвському

У місті Лохвиця на Полтавщині демонтували погруддя сталінського композитора Ісака Дунаєвського.

Про це повідомив представник Українського інституту національної пам'яті у Полтавській області Олег Пустовгар.

Меморіальна дошка і постамент із написом, присвячені Дунаєвському Ісаку Осиповичу (справжнє ім'я Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський), відповідно до частини 1 статті 2 Закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" належать до символіки російської імперської політики, відтак підлягають демонтажу. 

"Демонтаж споруди звеличення Дунаєвському у Лохвиці — ще один важливий крок з усунення культу сталініста Дунаєвського з публічного простору Лохвицької міської громади. Торік розпорядженням Полтавської ОВА перейменовано вулицю Дунаєвського, нещодавно його ім'я прибрано з назви місцевої музичної школи", - повідомив олег Пустовгар.

Ісак Дунаєвський — композитор, диригент, один із фундаторів оперети СРСР. Заслужений діяч мистецтв, лауреат двох Сталінських премій та Державних премій СРСР; народний артист РРФСР. Народився в м. Лохвиця на Полтавщині. Автор низки музичних пропагандистських, комуністичних творів, зокрема офіційного гімну Москви.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".