На Полтавщині демонтували погруддя автору гімну Москви Дунаєвському

У місті Лохвиця на Полтавщині демонтували погруддя сталінського композитора Ісака Дунаєвського.

Про це повідомив представник Українського інституту національної пам'яті у Полтавській області Олег Пустовгар.

Меморіальна дошка і постамент із написом, присвячені Дунаєвському Ісаку Осиповичу (справжнє ім'я Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський), відповідно до частини 1 статті 2 Закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" належать до символіки російської імперської політики, відтак підлягають демонтажу. 

"Демонтаж споруди звеличення Дунаєвському у Лохвиці — ще один важливий крок з усунення культу сталініста Дунаєвського з публічного простору Лохвицької міської громади. Торік розпорядженням Полтавської ОВА перейменовано вулицю Дунаєвського, нещодавно його ім'я прибрано з назви місцевої музичної школи", - повідомив олег Пустовгар.

Ісак Дунаєвський — композитор, диригент, один із фундаторів оперети СРСР. Заслужений діяч мистецтв, лауреат двох Сталінських премій та Державних премій СРСР; народний артист РРФСР. Народився в м. Лохвиця на Полтавщині. Автор низки музичних пропагандистських, комуністичних творів, зокрема офіційного гімну Москви.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.