Маріупольський краєзнавчий музей створив електронний каталог своєї колекції

Наразі каталог охоплює живописну та графічну колекції музею, а це близько 1700 музейних артефактів.

Про це повідомили у Маріупольській міській раді.

"Усі наші музейні фонди були або вивезені окупантами, або знищені. Електронний каталог — це наша основна документальна база. Ми зафіксували: усе це було нашим. І коли країна-агресор говоритиме, що ці твори є її власністю, ми зможемо довести, що це неправда", – пояснила очільниця музею Марія Сльота.

У перспективі ресурс забезпечить збереження та відкритий доступ до інформації про мистецькі, етнографічні, археологічні та історичні колекції – для дослідників і широкої аудиторії. Також до кінця січня 2026 року планується запустити англомовну версію каталогу для міжнародної аудиторії.

Електронний каталог створюється у співпраці з Товариством Рафаеля Лемкіна, ГО "Музей сучасного мистецтва" та Лабораторією моніторингу української спадщини HeMo за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів і Penn Cultural Heritage Center.

Каталог доступний за посиланням.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.