У Львові відкрили виставку до 120-річчя від дня народження Ніла Хасевича

У Львівському історичному музеї презентували виставку "Ніл Хасевич – відомий і невідомий" до 120-річчя від дня народження графіка, громадського діяча та митця Української Повстанської Армії.

Про це йдеться на сайті Львівської обласної ради.

На виставці демонструють понад 100 графічних робіт Ніла Хасевича з фондової збірки музею. Через виняткову цінність та рідкість оригіналів відвідувачам представлені копії.

"Постать Ніла Хасевича – це приклад того, як у надзвичайно важких і небезпечних умовах можна реалізувати талант та бути максимально корисним своїй спільноті, суспільству й державі, про яку тоді всі тільки мріяли", – наголосив директор Львівського історичного музею Роман Чмелик.

Старша наукова співробітниця Львівського історичного музею й авторка виставки Люба Коваль розповіла, що мистецтво Хасевича було настільки небезпечним для окупантів, що за одну знайдену листівку могли постраждати цілі родини. В радянський час його роботи масово тиражувалися за кордоном – у Канаді, США та Європі, куди їх передавали вояки УПА. Водночас НКВД зберігало графіку Хасевича як доказову базу для репресій.

У 1950-х роках, після виходу альбому про боротьбу українців, радянська влада створила спеціальний підрозділ, який отримав завдання ліквідувати підпільного художника. У 1952 році Ніл Хасевич загинув у криївці разом із побратимами під час бою з окупантами. Місце його поховання досі невідоме.

"Хасевич – митець світового рівня. До війни він мав 35 виставок у містах Європи та Америки. Його роботи виконані у техніці ксилографії – це зворотна різьба на дереві, яка потребує ювелірної точності. Мінімальними інструментами, у криївці, при світлі каганця він створював мініатюрні плакати, карикатури, портрети й цілі серії антирадянської графіки. Саме він сформував візуальний образ українського повстанця", — додала Люба Коваль.

Окрема частина експозиції присвячена бофонам – грошам УПА, які також розробив художник. Представлено й інші матеріали: ескізи печаток, підпільні видання, проєкти нагород і відзначень.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.