У Швеції виявили щоденник короля Карла XIІ

У бібліотеці Гетеборзького університету була виявлена польова книга (щоденник) шведського короля Карла XII.

Про це повідомили у Гетеборзькому університеті.

Документ тривалий час залишався поза увагою дослідників і зберігався у складі великої історичної колекції Hvitfeldtska samlingen, що охоплює приблизно 650 метрів полиць та містить матеріали з XIII століття до кінця XIX століття. Польову книгу шведського короля Карла XII випадково виявила дослідниця Антоанета Гранберг.

Щоденник має 268 сторінок і містить записи за 1707–1717 роки — період активних воєнних кампаній Карла XII. Частина нотаток зроблена власноруч королем, інші — його найближчими соратниками, зокрема Карлом Піпером. У книзі зафіксовано перебіг походів, маршрути, події та управлінські рішення.

"Для української історії цей документ важливий тим, що окремі записи стосуються територій сучасної України, насамперед Лівобережжя й регіонів, пов'язаних із кампаніями початку XVIII століття. Йдеться про просторовий і політичний контекст, у якому розгорталися події Північної війни в Україні", — зазначив український історик Ігор Сердюк.

Кілька розділів були написані в Україні на Полтавщині, вони датовані 17 березня 1709 року,  за кілька місяців до фатальної битви за Швецію. 

"Можливо, це одна з найбільших сенсацій ХХІ століття, яка стосується Івана Мазепи та Карла XII", — прокоментувала знахідку дослідниця доби Івана Мазепи Тетяна Таїрова-Яковлєва

Наразі щоденник готують до оцифрування, після чого він буде доступний на сайті бібліотеки Гетеборзького університету. 

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.