У Швеції виявили щоденник короля Карла XIІ

У бібліотеці Гетеборзького університету була виявлена польова книга (щоденник) шведського короля Карла XII.

Про це повідомили у Гетеборзькому університеті.

Документ тривалий час залишався поза увагою дослідників і зберігався у складі великої історичної колекції Hvitfeldtska samlingen, що охоплює приблизно 650 метрів полиць та містить матеріали з XIII століття до кінця XIX століття. Польову книгу шведського короля Карла XII випадково виявила дослідниця Антоанета Гранберг.

Щоденник має 268 сторінок і містить записи за 1707–1717 роки — період активних воєнних кампаній Карла XII. Частина нотаток зроблена власноруч королем, інші — його найближчими соратниками, зокрема Карлом Піпером. У книзі зафіксовано перебіг походів, маршрути, події та управлінські рішення.

"Для української історії цей документ важливий тим, що окремі записи стосуються територій сучасної України, насамперед Лівобережжя й регіонів, пов'язаних із кампаніями початку XVIII століття. Йдеться про просторовий і політичний контекст, у якому розгорталися події Північної війни в Україні", — зазначив український історик Ігор Сердюк.

Кілька розділів були написані в Україні на Полтавщині, вони датовані 17 березня 1709 року,  за кілька місяців до фатальної битви за Швецію. 

"Можливо, це одна з найбільших сенсацій ХХІ століття, яка стосується Івана Мазепи та Карла XII", — прокоментувала знахідку дослідниця доби Івана Мазепи Тетяна Таїрова-Яковлєва. 

Наразі щоденник готують до оцифрування, після чого він буде доступний на сайті бібліотеки Гетеборзького університету. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.