У Швеції виявили щоденник короля Карла XIІ

У бібліотеці Гетеборзького університету була виявлена польова книга (щоденник) шведського короля Карла XII.

Про це повідомили у Гетеборзькому університеті.

Документ тривалий час залишався поза увагою дослідників і зберігався у складі великої історичної колекції Hvitfeldtska samlingen, що охоплює приблизно 650 метрів полиць та містить матеріали з XIII століття до кінця XIX століття. Польову книгу шведського короля Карла XII випадково виявила дослідниця Антоанета Гранберг.

Щоденник має 268 сторінок і містить записи за 1707–1717 роки — період активних воєнних кампаній Карла XII. Частина нотаток зроблена власноруч королем, інші — його найближчими соратниками, зокрема Карлом Піпером. У книзі зафіксовано перебіг походів, маршрути, події та управлінські рішення.

"Для української історії цей документ важливий тим, що окремі записи стосуються територій сучасної України, насамперед Лівобережжя й регіонів, пов'язаних із кампаніями початку XVIII століття. Йдеться про просторовий і політичний контекст, у якому розгорталися події Північної війни в Україні", — зазначив український історик Ігор Сердюк.

Кілька розділів були написані в Україні на Полтавщині, вони датовані 17 березня 1709 року,  за кілька місяців до фатальної битви за Швецію. 

"Можливо, це одна з найбільших сенсацій ХХІ століття, яка стосується Івана Мазепи та Карла XII", — прокоментувала знахідку дослідниця доби Івана Мазепи Тетяна Таїрова-Яковлєва

Наразі щоденник готують до оцифрування, після чого він буде доступний на сайті бібліотеки Гетеборзького університету. 

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".