IN MEMORIAM: Відійшла у вічність мистецтвознавиця Неллі Корнієнко

На 86 році життя відійшла у вічність мистецтвознавиця і дружина Леся Танюка Неллі Корнієнко.

Про це сповістили у Центрі Леся Курбаса.

Неллі Корнієнко народилася 7 квітня 1939 року у м. Хабаровськ. Завершила історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

17 червня 1963 року одружилася із Лесем Танюком. 

У Москві працювала у секторі соціології художньої культури Всесоюзного інституту теорії та історії мистецтв з 1971 по 1982 рік, а потім з 1982 по 1992 рік була редактором з підготовки наукових матеріалів в Об'єднаних редакціях журналів ЮНЕСКО. У 1993 році отримала докторський ступінь з мистецтвознавства.

У 1994 році ініціювала створення Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, де з 1995 по 2012 рік була директором.

"Завдяки діяльності Центру під її керівництвом було здійснено сотні наукових, мистецьких та освітніх проєктів: конференції, вистави, виставки, майстер-класи, книги тощо. Неллі Миколаївна повернула в культуру, у національний та світовий науковий обіг ім'я засновника українського модерного національного театру європейського зразка Леся Курбаса", - йдеться у повідомленні.

Започаткувала науковий напрям у гуманітаристиці - синергетика художньої культури та займалася науковим дослідженням у галузі філософської антропології.

Отримала премію імені Леся Курбаса у 1998 році, орден княгині Ольги 3-го ступеня у 1999 році та Золоту медаль Академії мистецтв України у 2007 році. Заслужений діяч мистецтв України з 2015 року. 

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".