МЗС України та Фундація Пилипа Орлика обговорили кроки щодо оскарження перебування Росії в ООН

Відбулася робоча зустріч представників Міністерства закордонних справ України з членами Фундації Пилипа Орлика – громадської організації, що представляє в Україні міжнародну ініціативну групу unrussiaUN.

Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо можливих форматів співпраці між Міністерством та Фундацією на майданчику Організації Об'єднаних Націй і в межах інших міжнародних організацій, а також обговорили потенційні спільні кроки, спрямовані на посилення правового, дипломатичного та інформаційного тиску на Російську Федерацію у контексті нелегітимності її перебування в ООН.

"Дуже радий, що МЗС України під керівництвом Сибіги Андрія Івановича почало активні кроки з усунення Росії з ООН. Я впевнений, що ми всі докладемо максимальних зусиль, щоб вирішити це історичне непорозуміння." – голова Фундації Пилипа Орлика та член ініціативної групи unrussiaUN Артем Миколайчук.

Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Єльченко наголосив на принциповій важливості координації зусиль у зовнішньополітичній площині: "Для Фундації Пилипа Орлика дуже важливим було розпочати конкретну взаємодію з МЗС України, оскільки однією із засадничих цілей нашої громадської організації є важливе зовнішньополітичне питання - позбавлення російського агресора незаконно та безпідставно набутого так званого "продовження" членства колишнього Радянського Союзу в ООН. Використовуючи власні можливості, Фундація буде всіляко сприяти зусиллям зовнішньополітичного відомства України на цьому напрямку. Сьогодні гасло "геть росію з ООН" є актуальним як ніколи!"

Ініціативна група unrussiaUN була започаткована Денисом Штілєрманом та Максимом Баришніковим на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з метою правового оскарження незаконного перебування Російської Федерації в Організації Об'єднаних Націй. За час існування ініціативи до неї долучилися провідні фахівці з різних галузей, народні депутати, дипломати та конгресмени. Ініціативна група здійснила системний аналіз правових підстав перебування Росії в ООН і вперше опублікувала повний масив доступних офіційних документів ООН, що стосуються цього питання.

У межах діяльності unrussiaUN було започатковано міжнародну петицію, яка зібрала майже 400 тисяч підписів. Також було проведено десятки міжнародних заходів, мітингів і круглих столів, а тема незаконного перебування Росії в ООН отримала широке висвітлення у сотнях публікацій та аналітичних матеріалів у різних країнах світу.

 

Теми

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.