IN MEMORIAM: На війні загинув археолог Олексій Войтюк

Офіційно підтвердили загибель археолога, реставратора, науковця з Рівненщини Олексія Войтюка, якого з 2023 року вважали зниклим безвісти.

Про це повідомили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

"Наша гордість і наш лицар — археолог від Бога, талановитий реставратор, захопливий музейник, відомий науковець, вірний колега й друг, мужній і сміливий Захисник України Олексій Войтюк повертається на щиті. Це жахлива, болюча й непоправна втрата для сім'ї Олексія, для всієї музейної спільноти, для культурної спадщини, історії та науки України", - йдеться у повідомленні.

Олексій працював старшим викладачем кафедри суспільних дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування у Рівному.

У лютому 2022 року Олексій Войтюк добровільно приєднався до війська. З 2023 року його вважали зниклим безвісти під містом Бахмут Донецької області. Тепер загибель бійця підтвердили офіційно.

Поховання відбудеться в Рівному. В Олексія залишилася дружина та донька.

 
Олексій Войтюк

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.