У Харкові встановили меморіальну дошку полковнику Армії УНР Петру Болбочану

Українському військовому діячу, полковнику Армії УНР Петру Болбочану встановили барельєф у Харкові на однойменній вулиці.

Про це пише Суспільне.

Встановлення меморіальної дошки ініціювала ГО "Деколонізація. Україна", пізніше дозвіл надав виконком міськради. Барильєф створив скульптор Ігор Симак.

"22 січня — День Злуки, це важливо для України, для нашого суспільства. Ми вирішили, що це буде хороша історія — саме сьогодні її встановити. Полковник армії УНР, дуже видатний, у нього було кілька успішних операцій. Життя і діяльність Петра Болбочана дуже тісно повʼязана з Харковом. Він закінчив Чугуївську військову академію, тут він проводив свою діяльність, формував бойові бригади та працював", — каже громадський діяч Володимир Скорик.

На честь Петра Болбочана також названа одна з бригад Збройних сил.

"Встановлення дошки — це ідея моєї третьої бригади й колег із "Деколонізація. Україна". На меморіальній дошці ви бачите, що у 1918 році робив пан полковник: він звільнив Харків, Полтаву і потім сунувся на Крим, де звільнив Сімферополь, Севастополь, Бахчисарай", - нагадав військовий Дмитро Булах.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".