У Києві відкрили вуличну виставку "Квітка. Цвіт міста"

27 вересня у середмісті Києва відкрили вуличну виставку, присвячену письменнику Григорію Квітці-Основ’яненку.

Про це інформує УІНП.

Виставка розташована на вуличних конструкціях УІНП у сквері між виходом із метро "Контрактова площа" на вулиці Спаській та памʼятником Григорію Сковороді. Експозиція розповідає про покоління харківців першої третини ХІХ століття та шлях Григорія Квітки-Основ'яненка – від провінційного російськомовного автора до фундатора української прози. 

"В його жилах текла кров такого визначного однодумця Івана Мазепи, як Горленко. Його бабуся походила з родини Горленків та гетьмана Данила Апостола. Майже всі його пращури були або полковниками, або сотниками, або полковими урядниками Харківського і Сумського полків. Протягом цього часу саме в Квітці зосередилося стільки талантів, що, як говорив Юрій Шевельов, це майже непоєднувані речі... Людина, без якої жодна ініціатива в Харкові на початку XIX століття не могла відбутися. Це й Інститут шляхетних дівчат,  і бібліотека, і театр. Усе це сконцентрувалося в Квітці", – розповіла Ольга Бондар-Різниченко, одна з авторок виставки.

У виставці використано матеріали з фондів Андрія Парамонова та Харківського літературного музею. Виставка буде відкрита для відвідувачів до 20 жовтня.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".