У Харкові відзначили лауреатів першої Стипендії імені Едуарда Зуба

У Харківському національному університеті ім. Каразіна відзначили лауреатів першої Стипендії імені Едуарда Зуба, яку призначають молодим дослідникам та популяризаторам історії.

Про це пише MediaPort .

Конкурсна комісія визначила переможців з-поміж дев'ятьох претендентів з Харкова та області, а також Києва, Львова, Рівного, Хмельницького та інших регіонів України, повідомили організатори. Вони отримали дипломи та стипендії у розмірі 40 тис. грн. Отримані кошти стипендіати мають спрямувати на розвиток своїх дослідницьких і популяризаційних проєктів.

Цьогорічними стипендіатами стали:

Дмитро Деркач, студент-історик Національного університету "Києво-Могилянська академія",

Юлія Єременко, аспірантка історичного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

Окремі відзнаки отримали учениця 10 класу Олексіївського ліцею Краснокутської громади Богодухівського району Харківщини Поліна Поставка та магістр історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Андрій Колесник.

Едуард Зуб — харківський історик, публіцист, співробітник Українського інституту національної пам'яті, співавтор подкасту "П'ятеро з ломбарду", що вийшов на Суспільне Харків у 2021 році. Програму на честь історика за участі його колег та друзів також слухайте на Радіо "Накипіло".

Після початку повномасштабної війни Едуард Зуб став на захист України, спочатку у складі "Фрайкору", потім — 93 окремої штурмової бригади. 14 листопада 2022 року зник безвісти на Донеччині.

Стипендію імені Едуарда Зуба заснували у Харкові на підтримку молодих дослідників — популяризаторів історії України.

Читайте також статті Едуарда Зуба на сайті "Історична правда":

Чекістський моніторинг: що турбувало харківців наприкінці 1920-го

Сотник Андрій Гаврюшенко: виклик сучасним стереотипам

Блакитна стьожечка та просвердлені мізки: макаренківська комуна у цифрах

"Радянізація" Тараса: спроба перша

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".