У Верховній Раді наполягають на прискоренні спорудження пам’ятника Симону Петлюрі в Полтаві

25 травня цього року виповнюється 100 років з дня загибелі державного і культурного діяча, голови Директорії, Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри.

Про це повідомили на сайті Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Комітет з гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України координує підготовку відзначення 100-річчя дня пам'яті полтавця, державного і культурного діяча, голови Директорії, Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри. На засіданні парламентського Комітету, яке відбулося 26 січня, приділили увагу як організації заходів на загальнодержавному рівні, так і підтримці регіональних ініціатив.

Представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, який був серед присутніх на засіданні, акцентував на важливості реалізації пункту Постанови ВР від 18 грудня 2025 року за №4748. У ній доручено Полтавській обласній військовій адміністрації невідкладно вжити заходів щодо виготовлення пам'ятника Симонові Петлюрі у Полтаві, згідно з результатами всеукраїнського державного відкритого архітектурного конкурсу, проведеного у 2021 році.

Для цього Верховна Рада рекомендувала Полтавській ОВА ухвалити рішення про фінансування обласної програми збереження культурної спадщини Полтавської області шляхом уточнення показників обласного бюджету, в т.ч. передбачення на поточний рік розробки проєктної документації реконструкції площі й створення відповідного простору та виготовлення пам'ятника.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.