До Дня пам’яті Героїв Крут Центральний державний архів вищих органів влади та управління України оприлюднив архівні документи

До Дня пам’яті пропонуємо Героїв Крут оприлюднии добірку архівних документів, виявлених у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Про це інформує Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Сеед оприлюднени архівних документів: "Військове міністерство Української Народної Республіки, м. Київ" (ф. 1076), "Шаповал Микита Юхимович (1882–1932) – політичний і державний діяч, член ЦК УПСР, Міністр пошт і телеграфу УНР, Міністр земельних справ Директорії УНР, доктор соціології Українського соціологічного інституту в м. Празі, Української господарської академії в м. Подебрадах" (ф. 3563), "Уряд Української Народної Республіки в екзилі" (ф. 5235).

Серед них – лист Організаційного комітету Студентського куреня Українських Січових Стрільців до Народного міністерства військових справ УНР, спогади Спиридона Довгаля про Студентський курінь, бібліографічні джерела до історії бою під Крутами, запрошення та програми заходів, присвячених битві під Крутами.

 
Запрошення на жалібну академію до 14-ї річниці смерті в Крутах юнаків та студентів-січовиків, надіслане Союзом бувших українських старшин в Чехах державному та громадському діячу Микиті Шаповалу. 29 січня 1932 р.
ЦДАВО України. Ф. 3563. Оп. 1. Спр. 132. Арк. 78-79

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.