До Дня пам’яті Героїв Крут Центральний державний архів вищих органів влади та управління України оприлюднив архівні документи

До Дня пам’яті пропонуємо Героїв Крут оприлюднии добірку архівних документів, виявлених у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Про це інформує Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Сеед оприлюднени архівних документів: "Військове міністерство Української Народної Республіки, м. Київ" (ф. 1076), "Шаповал Микита Юхимович (1882–1932) – політичний і державний діяч, член ЦК УПСР, Міністр пошт і телеграфу УНР, Міністр земельних справ Директорії УНР, доктор соціології Українського соціологічного інституту в м. Празі, Української господарської академії в м. Подебрадах" (ф. 3563), "Уряд Української Народної Республіки в екзилі" (ф. 5235).

Серед них – лист Організаційного комітету Студентського куреня Українських Січових Стрільців до Народного міністерства військових справ УНР, спогади Спиридона Довгаля про Студентський курінь, бібліографічні джерела до історії бою під Крутами, запрошення та програми заходів, присвячених битві під Крутами.

 
Запрошення на жалібну академію до 14-ї річниці смерті в Крутах юнаків та студентів-січовиків, надіслане Союзом бувших українських старшин в Чехах державному та громадському діячу Микиті Шаповалу. 29 січня 1932 р.
ЦДАВО України. Ф. 3563. Оп. 1. Спр. 132. Арк. 78-79

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".