АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані у Франківську "Жінки у визвольній боротьбі. Чому мало знаємо про них?"

Хартія-Хаб запрошує на лекцію історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані про жінок у визвольній боротьбі, яка відбудеться 12 лютого в Івано-Франківську.

Катерина Зарицька, Дарія Ребет, Олена Антонів, Ольга Басараб, Оксана Мешко, Ніна Янова... Видатні українки XX століття часто залишаються непомітними. Про долю деяких жінок хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати.

Це лікарки, вчительки, учасниці національно-визвольного руху, політув'язнені, журналістки, культурні діячки. Без них – сильних, активних, відданих – сторінки нашого роду були б зовсім іншими.

На лекції говоритимуть про жінок у визвольній боротьбі. Тих, які воювали зі зброєю і без. Дізнаєтесь більше про сильні жіночі постаті, які творили нашу країну в різні епохи, про тих, кого варто пам'ятати – про знаних та не дуже видатних українських жінок.

Лектор: Вахтанг Кіпіані – історик і військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія", упорядник книги "Країна жіночого роду".

Коли: 12 лютого, четвер, 18:00

Де: Івано-Франківськ, Хартія-Хаб, Промприлад, Сахарова 23

Вхід вільний за реєстрацією

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.