АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані у Франківську "Жінки у визвольній боротьбі. Чому мало знаємо про них?"

Хартія-Хаб запрошує на лекцію історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані про жінок у визвольній боротьбі, яка відбудеться 12 лютого в Івано-Франківську.

Катерина Зарицька, Дарія Ребет, Олена Антонів, Ольга Басараб, Оксана Мешко, Ніна Янова... Видатні українки XX століття часто залишаються непомітними. Про долю деяких жінок хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати.

Це лікарки, вчительки, учасниці національно-визвольного руху, політув'язнені, журналістки, культурні діячки. Без них – сильних, активних, відданих – сторінки нашого роду були б зовсім іншими.

На лекції говоритимуть про жінок у визвольній боротьбі. Тих, які воювали зі зброєю і без. Дізнаєтесь більше про сильні жіночі постаті, які творили нашу країну в різні епохи, про тих, кого варто пам'ятати – про знаних та не дуже видатних українських жінок.

Лектор: Вахтанг Кіпіані – історик і військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія", упорядник книги "Країна жіночого роду".

Коли: 12 лютого, четвер, 18:00

Де: Івано-Франківськ, Хартія-Хаб, Промприлад, Сахарова 23

Вхід вільний за реєстрацією

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.